відчувай тепло радіомереж
Ми сьогодні прикрашали ялинку двічі: вперше все було ок,але вона раптом почала падати, а ми маніакально знімати іграшки і гірлянди, ну і потім, коли ялинка була встановлена у відро з картоплею (смішна вона мені).
Не була цілий місяць дома. Все зменшилось, видозмінилось, поховалось, змінило місце свого побутування. Відчуваю себе трохи в іншій реальності. Проте ця реальність напрочуд хороша, бо у ній я натикаюсь (майже постійно) на цитрусові і солодощі.
Дядя-програміст щось хороше зробив із моїм комп"ютором, і тепер ций ящик мене заворожує).
Вчора вже видається далеким, а вчора я багато і якісно прибрала у своїй 614,3, провела Н. на вокзал, чаювала із С., а потім і він допоміг мені дотягти ті сумки до маршрутки. (чомусь ось такі провожання-зустрічання викликають у мене відчуття, що ти комусь (тобі хтось) потрібний).
Кожного року двічі на 365 днів я підводжу підсумки: за день-два до дн, і 30-31 грудня. Тож,
-багато подорожувала
-будувала плани на подорожі, що дуже легко розлітались під подувами вітру
- двічі купалась в Дніпрі
- навчилась спокійно сприймати думку, що тебе на вокзалі ніхто і не зустрічатиме, і не проводжатиме
- вкрала тарілку з оладками
- спробувала вермут і навчилась пити самогон
- хз чому приставала до людей в різних обл України (Житомирська, Київська, Черкаська) із дивними запитаннями на зразок: а які колискові ви співали своїм дітям, а ви пам"ятаєте,які пісні співались, коли Морену на Купала наряджали?
- написала свою першу курсову, після якої зовсім чітко зрозуміла, що Драч-не мій поет ( 100% не мій), а Стуса я насправді не знала
- ночувала під високими стелями у львівських помешканнях
- близько зійшлась із братом
- навчилась відпускати
- багато швендяла Києвом і тепер маю місця, які впевнено можу назвати своїми
- почала вчити німецьку
- завела два вазони: фікуса Фікуса і фіалку Катю (Фікус із малого і затурканого за якісь три місяці перетворився на впевненого у собі невеличкого вазонка, а філка квітне ніжним фіолетовим кольором)
- підстригла волосся по вуха
- напоїла старосту на своє дн
- причастилась до пиття на ніч кави з кон"яком і цукром
- навчилась варити компот
- полюбила Бродського й відкрила для себе бітників, ніжне-ніжне враження по собі залишили "Ботакє" Прохаська і "Хозарський словник" Павича
- вцілому читала багато, але зовсім не те, що хотілось би, а по навчанню
- навчалась, мов по горбам каталась. брєд.
- ходила на концерти
- була вимушена дивитись багато кіна (Настю, дякую)
- полюбила котів
- відкрила багато гарної музики
- познайомилась (особливо за останні 4 місяці) з цілою купою цікавих людей, і мені зовсім не хотілось би, щоб вони зникали
- поховала стосунки. найболючіше за весь цей рік-втрата цієї довіри, відчуття належності, захисту й затишку. Але якось зовсім неочікувано, натомість, виникла близкість із зовсім іншою людиною
- була щасливою, від чого заплющувала очі, відкидала глову назад й боялась про це голосно думати ( а раптом розтане)
- двічі тікала
- боліло.
- спала у дивних місцях у невідповідний час
- не дуже можу про це написати. тож просто дата - 01.05.
- приймала для самої себе зовісм неочікувані рішення (одне з яких матиме дуже помітні наслідки)
- "На дорозі" Керуака (якась фатальна книга для мене) і 60 годин
Хочу подякувати за цей рік моїм Насті, близнятам, Насті, Наталі, Каті, Ю.,Н.,Ж., А.,С.,С., Ю.,А.,Я.
Щасливого Нового Року)
Не була цілий місяць дома. Все зменшилось, видозмінилось, поховалось, змінило місце свого побутування. Відчуваю себе трохи в іншій реальності. Проте ця реальність напрочуд хороша, бо у ній я натикаюсь (майже постійно) на цитрусові і солодощі.
Дядя-програміст щось хороше зробив із моїм комп"ютором, і тепер ций ящик мене заворожує).
Вчора вже видається далеким, а вчора я багато і якісно прибрала у своїй 614,3, провела Н. на вокзал, чаювала із С., а потім і він допоміг мені дотягти ті сумки до маршрутки. (чомусь ось такі провожання-зустрічання викликають у мене відчуття, що ти комусь (тобі хтось) потрібний).
Кожного року двічі на 365 днів я підводжу підсумки: за день-два до дн, і 30-31 грудня. Тож,
-багато подорожувала
-будувала плани на подорожі, що дуже легко розлітались під подувами вітру
- двічі купалась в Дніпрі
- навчилась спокійно сприймати думку, що тебе на вокзалі ніхто і не зустрічатиме, і не проводжатиме
- вкрала тарілку з оладками
- спробувала вермут і навчилась пити самогон
- хз чому приставала до людей в різних обл України (Житомирська, Київська, Черкаська) із дивними запитаннями на зразок: а які колискові ви співали своїм дітям, а ви пам"ятаєте,які пісні співались, коли Морену на Купала наряджали?
- написала свою першу курсову, після якої зовсім чітко зрозуміла, що Драч-не мій поет ( 100% не мій), а Стуса я насправді не знала
- ночувала під високими стелями у львівських помешканнях
- близько зійшлась із братом
- навчилась відпускати
- багато швендяла Києвом і тепер маю місця, які впевнено можу назвати своїми
- почала вчити німецьку
- завела два вазони: фікуса Фікуса і фіалку Катю (Фікус із малого і затурканого за якісь три місяці перетворився на впевненого у собі невеличкого вазонка, а філка квітне ніжним фіолетовим кольором)
- підстригла волосся по вуха
- напоїла старосту на своє дн
- причастилась до пиття на ніч кави з кон"яком і цукром
- навчилась варити компот
- полюбила Бродського й відкрила для себе бітників, ніжне-ніжне враження по собі залишили "Ботакє" Прохаська і "Хозарський словник" Павича
- вцілому читала багато, але зовсім не те, що хотілось би, а по навчанню
- навчалась, мов по горбам каталась. брєд.
- ходила на концерти
- була вимушена дивитись багато кіна (Настю, дякую)
- полюбила котів
- відкрила багато гарної музики
- познайомилась (особливо за останні 4 місяці) з цілою купою цікавих людей, і мені зовсім не хотілось би, щоб вони зникали
- поховала стосунки. найболючіше за весь цей рік-втрата цієї довіри, відчуття належності, захисту й затишку. Але якось зовсім неочікувано, натомість, виникла близкість із зовсім іншою людиною
- була щасливою, від чого заплющувала очі, відкидала глову назад й боялась про це голосно думати ( а раптом розтане)
- двічі тікала
- боліло.
- спала у дивних місцях у невідповідний час
- не дуже можу про це написати. тож просто дата - 01.05.
- приймала для самої себе зовісм неочікувані рішення (одне з яких матиме дуже помітні наслідки)
- "На дорозі" Керуака (якась фатальна книга для мене) і 60 годин
Хочу подякувати за цей рік моїм Насті, близнятам, Насті, Наталі, Каті, Ю.,Н.,Ж., А.,С.,С., Ю.,А.,Я.
Щасливого Нового Року)