Бейкер-стріт на Петроградській
Зараз із задоволенням слухаю спогади режисера і сценариста мого улюбленого серіалу дитинства (і не тільки) - "Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона". Ігор Маслєнніков створив з командою неповторну стару Англію, більш англійську, ніж це вдавалось англійцям, домігся ролей для Ліванова, Соломіна, Зеленої та Брондукова, яких лише він бачив у цих образах. І тепер нам уже іншими важко уявити цих героїв. Його версію зацінила свого часу англійська королева і Британське товариство "Баскервільські собаки".
Колись бачила про сам фільм спогади різних акторів , Ліванова в тому числі. Не дуже добре вони згадували режисера. Він про них сказав небагато, абстрактно, але нічого поганого. За що ріспекти.
Між ним і Конан Дойлем є чудова паралель-спільна риса. Конан Дойль на старості дратувався, коли його асоціювали з Гольмсом, ненавидів його, тому що вважав, що створив більш визначні твори. Він, бідолага, був змушений воскресити свого героя після смерті Шерлока на Рейхенбахському водоспаді через марші протесту в Лондоні. Люди вийшли з чорними плакатами, де назвали автора вбивцею і вимагали повернення героя. Маслєнніков теж не думав екранізувати більше двох історій про жителів Бейкер-стріт 220Б, і теж вважає себе творцем більш серйозних фільмів, хоча б і "Зімнєй Вішні".
Взагалі, мені після першої прослуханної автобіографічної аудіо-книги - Соловйова "Записки конформиста" - було неможливо слухати інші спогади. Всі інші, як правило, начитані якимось заслуженними або народними сухарями, без переживання і власної частки, де "я" звучить комічно. Нарешті надибала Маслєннікова. Але, якщо комусь як і мені подобається і Шерлок, і герої Соловйова, краще починати не з Соловйова . Бо потім буде дуже важко - надто вже неймовірно круті та захоплюючі в нього історії.
лінки:
аудіо:
Игорь Масленников - Бейкер-стрит на Петроградской
можна і почитати, з фотками:
http://lib.rus.ec/b/388780/read