У віці чи без віку?

[liniyka]

Хоч мені фейсбук і не до душі, дещо цікаве для поживи мозку там таки можна іноді надибати. За два дні - другий пост (жж-шний, правда) про вік, красу в віці, почуття стилю та головне, НМД, - про відсутніть віку як такого. Я не задаю собі запитань, чому у нас нема таких розкутих і щасливих ізсередини літніх людей. Та куди там літніх - просто за 45. Відповідь очевидна для мене - у нас і молодих не так багато настільки впевнених у собі. Я не закликаю одягатися мов папуга ( деякі з фото, наведених за посиланням, дійсно трохи театральні), та і взагалі, не в одязі справа, а в потребі бодай трохи відшуковувати в собі індивідуальність. І не треба мені казати про наші економічні проблеми, це відмазки - було б бажання, врешті, є секонди.
А вік у нас тому і відчувається, що люди часто починають думати про нього вже в 22. Спочатку, надаючи собі фори - "ага, раз йому 28, такому успішному везунчику, то в мене ще є купа часу чогось досягти". Потім життя затягує, і вже не солідно якось виділятися, коли всі навколо дорослішають. Ну, а потім, дуже важливе середовище. Відверто кажучи, якщо перенести будь-яку з цих героїнь на Хрещатик, серед людей 'non-smiling country' (С.Коляда), вона справді виглядатиме наче викаблучується.

Вік від 71 до 98 років. Фотограф Ari Seth Cohen

Для ілюстрацій навмисно відібрала найскромніші фасончики, щоб не відволікалися. Головне - як вони себе носять, а не одяг.
Більше, набагато більше - там, де поцуплено