Цього року теж пишу про цей фест, вже втретє. Потрапити туди - не основна моя подорож-мрія, але, якщо вже казати про арт-об'єкти, то все, що робиться тут - мені найближче по духу. Я люблю кінетичні скульптури, зварювання і всілякий лоу-тек, який зараз причисляють до стім-панку. Років 8 тому, коли ще не знала такого слова і уявити собі не могла, що працюватиму креативщиком в офісє, на подвір'ї Львівської Академії мистецтв вперше допомагала зварювати друзям-металістам основу для моєї скульптури. І все, що мені так подобалося із робіт колєг, і що називалося у нас "нащадками львівських зброярів", так чи інакше перегукувалося із Кінд-дза-дзою, а "пепелац" звучало як комплімент роботі.
Зараз дивлюся на цього Октопуса на відео, чи навіть на Харона і теж першим на думку спадає Данелія і його художиники-постановники. Це ж треба було, ще за часів совка зробити таку філософську і гіперестетичну штуку як цей фільм, задовго до Burning Man`11!
Click to view
Click to view
тільки на цьому відео я зрозуміла, що насправді відбувається:
Click to view
тут зі слів очевидців офіційний сайт