Мозаїка в Сокиричах авторства Шингура Віктора.
Цю зупинку я пам'ятаю ще змалечку, тому що вона розташована по дорозі (Р14) до мого села. Зображення на ній відрізнялися від усіх інших зупинок,
що траплялися по дорозі. Вони були для мене кльовими. Ось випала нагода її познимкувати і роздивитися зблизька, ну і вам показати.
До речі, то перша мозаїка на зупинках, де є дізнався авторство митця.
Графіка зображень насичена та яскрава:
Трішки ближче, можливо кому буде цікаво розгледіти:
Фасадна частина зупинки не є такою цікавою, як бічна та внутрішня. Тому її вирішили прикрасити написами типу "Heavy metal forever" та "Ария", ну і масою оголошень:
Ця зупинка виявилася рекордсменом по кількості рекламного сміття на ній:
"Немає, де яблуку впасти":
На центральній композиції зображені колоритні зубри. Щось є у них від імпресіонізму:
Верхній правий кут: В. Шингур 1977 р.:
Погугливши трішки знайшов небагато інформації[ про автора ]
1939.23.07 - народився в с. Чапаєвка Запорізької області. Україна.
1958-1964 - навчався в Київському державному художньому інституті.
1964 - переїхав на постійне проживання в м. Луцьк.
1971 - член НСХУ.
28 листопада 2008 - художник помер, похованив м. Кременчуг
30 - авторських монументальних творів на Волині і 4 у співавторстві.
6 республіканських, регіональних та міжнародних художніх виставок, зокрема:
1964 - зональна художня виставка, Львів, Україна.
1970 - "100-річчю від дня народження Лесі Українки", Київ.
1980 - "Виставка творів художників західних областей України", Москва, Росія.
2 персональні виставки, зокрема:
1985 - Луцьк. Україна.
Основні твори:
1973-1976 - "Людина і технічний прогрес". Pозпис в будинку техніки м. Луцьк, темпера, 103 м3.
1970 - "Гімн спорту" співавторство з І. Литовченком, сграфіто в дитячій спортивній школі м. Луцьк, 100 м2.
1980 - Реллеф в кінотеатрі "Промінь" м. Луцьк. 6000х12000.
Картини: "Перед св'ятом", "Подвиг Карпа Дячука" 1986, "Провулок", "Весна". (Джерело там і деякі роботи автора можна побачити).
Помер у 2008 році.
Доля картин автора теж трохи трагічно склалася.
Оголошення обов'язково ліпити на центральне зображення:
Надійніше приклеїти:
А можна просто скотчем приліпити:
Часто хто з читачів згадує про ці зупинки, як про нужники. Ось у цій так і є. Переважно так роблять відразу за зупинкою:
На внутрішніх бічних стінках композицію з зубрами доповнюють зображення чудо-дерев:
Зображення дерев не є такими контрастними як з зубрами. Але вони створюють гарну атмосферу:
Ну як ж без реклами, все по фен-шую - на рівні очей. І приклеєна на совість. Заставити б їх відгризати ці оголошення:
Зображення на бічних зовнішніх стінах не дубльовані. Що робить зупинкою ще цікавішою:
Верхня частина мозаїки почала руйнуватись:
Якийсь невизнаний талант лишив свій "доробок" у вигляді качки:
Ще одна реклама на зупинці, сумніваюся теж у її законності, але принаймні не нищить основну цінність цієї зупинки - мозаїку:
Прикро, що мало хто здогадується, що поруч з ним є творіння видатного митця. І так просто його занедбати, заклеївши, замалювавши чи обісцявши.
Більше зазнимкованих мною зупинок можна знайти за тегом останівки. Якщо цікаво можете полюбуватися зупинками з усієї України і не тільки у спільноті zupynka.