[ читнути анекдот (обережно, трапляються жестяки!) ] - Альо, пане Путін, то Місько зі Закарпуття! Телєфоную, жеби вам повісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо. - Хорошо, Миша, а у Вас большая армия? - Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім. - А у меня в армии 100 тисяч людей. - Холєра ясна, я зара вам віддзвоню. (за якийсь час)… - Слава Ісу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни. - Неужели? Очень жаль. А почему Вы передумали? - Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаєме?