Почаїв - кацапський осередок.
Так дорога виглядає в Іваничах, жесть ще та. Не міг не зазнимкувати таку красу.
Настрій після поганої дороги підняв ось цей щит, неподалік Берестечка.
Таке собі народне мистецтво, але приємно.
Ну куди ж без них. Мої улюбленці. По дорозі у двір Лаври їх багато: цигани, каліки і т. і. Будьте обачні.
Робота у них така.
Людей думав буде значно більше. Перед Пасхою потрібно ж посповідатись і все таке…
Відразу біля входу у Лавру, мою увагу привернув храм, оздоблений незвичними візерунками. Прямую туди.
Міні церква, для горобчиків напевно.
Малолюдно. Кажуть на такі свята як Пасха не має де і притикнутися.
У внутрішньому дворі бруківка нагадала луску риби.
Зверніть увагу, що це не купідончики якісь там, використані в оздобленні.
Красотою, яка привернула мою увагу виявився Троїцький собор.
Навіть дверний замок і той бомбезний
Все просто і круто.
Класний портал. Якийсь казковий. Зовсім з церквою не асоціюється.
І панікадило теж своєрідне.
Оздобленням собору займався сам Микола Реріх (Вікіпедія).
Чудові розписи на стінах храму, не псують навіть батареї радянських часів.
Пекло походу. Яскраво та контрастно. Найбільше, що зацепило з побаченого.
Гарний фрагментик. Це для любителів продатися, пам'ятайте у вас завжди, опісля буде такий "янгол-охоронець".
Краєвиди з Лаври взагалі ніякі. Нічого цікавого.
Головна заповідь, яка активно пропагується у Лаврі "Не вкради!" Мабуть над цією концепцією працював весь маркетинговий відділ.
Найбільше заперла ця версія з гаманцями.
Цікаво, де ж ці гаманці вони взяли. Невже пацанчики на території Лаври скинули.
Посил однаковий.
За формою різні.
Добили лавки на території Лаври. Все російською переважно. Література то взагалі майже уся.
На питання: "Чому не має українською?", монах показав мені лише одну книгу. Сказав, що в основній лавці є одна поличка. Бабка поруч мене мало не пошматувала за це. Відсутність книжок українською, вона аргументувала тим, що їхні переважні відвідувачі Східна Україна і туристи з Росії - я в шоці. Поляки ж теж приїздять сюди.
Порада, не купуйте там сувенірів, так як ціни у них завишені. Краще при вході у Лавру є кічок (базарчик з сувеніркою), дешевше значно, перевірено.
Навіть у їдальні меню російською. Хтось там ще буде говорити про ущемлення прав рускоязичних?
І охорна, казакі москальські якісь. Форма ще та, гебешна.
Ну не зважаючи на язик, який живе і розвивається тут, у святині є багато чудових речей за якими цікаво спостерігати і на які приємно подивитися.
Симпатичний йорік.
Шикарне оздоблення. Фоткати правда не дозволяють, навіть коли це хочеться зробити, таке враження, що довкола купа агентів-бабок.
Російськомовні бабусі повсюди, біля підсвічників, біля ікон, спостерігають, щоб ви нічого такого не втнули.
Ще повсюди скриньки для пожертвувань, практично біля кожної ікони, для чого?
Турецька облога.
На цвинтарі якась схемка не зрозуміла, написана старослов'янською походу :)
На фото могила зовсім не чародія Гендольфа, а Святого Амфілохія Почаївського,
який міг би потягатися з першим по здійсненню чуд та боротьбою з темними силами.
Це друга причина, чому я поїхав сюди. Хотілося відвідати могилу Св. Амфілохія. Взяти пісочку з могилки татові та рідним. Тато у дитинстві бачив цього святого, бабуся їздила багато у Почаївську Лавру. Знаю, що любив голубів. Біля могилки згодом був старець, який розповідав про святого групі туристів.
Наткнувся на цікаву статтю "Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав підпіллю УПА". Після прочитання моє ставлення до святого ще більше виросло.
На шляху до цвинтаря зустрілася така капличка.
Всередині нічого такого.
Одним із традиційних місць відвідування у приїзджих туристів є джерело Св. Анни.
Відвідали.
Занурення. Освіжився і очистився. Реально бадьорить.
А ще є там недобудований вертолітний майданчик для нього, перехотіли летіти, а захотіли їхати, може через це біля Почаїва дороги ідеальні.
Загалом місце гарне, світле, якраз для туристів. Власники самі перетворили його з святині на туристичний центр для заробляння грошей. Прикро.
Ще той язик їхній, щоб він вам вже затерп.
Я собі Почаївську Лавру уявляв зовсім не так.