блядь.((
Пишу своє життя ніби чернетку. Депрессивна спустошеність жере мене з середини. Зі світом щось не так. з сотні знаходиться лиш декілька людей які не сплять. Що це означає? я не можу цього пояснити, оскільки це та річ для якої немає слів. це можна лише відчути і зрозуміти...пояснити ніяк. і тому я відчуваю себе так ніби в мене немає близьких людей, немає з ким поділитися цим, а це означає що по справжньому я не можу відкритись нікому. мені не цікаво з людьми, з кожним днем я все більше втрачаю потребу у спілкуванні, і це стає моєю звичкою. бачити і мовчати. Я не ціную контакти з людьми... можливо настане такий день коли я перестану підтримувати будь-які стосунки взагалі. В голові постало питання: чи варто пробудження такої ціни? Блядь. хуйня трапляється. На щастя ще залишилась людина яку я можу цінувати. не проїбати би головне.