Loneliness

Oct 03, 2008 13:38



От чорт,  чому мені завжди так щастить? Не встигла погода стабілізуватися, як у мене виникла шалена перспективка: просидіти вдома весь період "стабілізації"...  І все через якусь курву, яка мене інфікувала... ((

Завтра треба йти на ДР, а я сиджу і думаю: гарна буде з мене гОстЯ - через кожні десять секунд бігає за носовою хустинкою! Подивимося, як-то воно буде, але зараз мені недобре... В усіх сенсах цього слова. Через п"ять хвилин дізнаюся, чи стане трохи легше. Якщо він, звісно, подзвонить.

Дивна річ - життя. Правду кажуть, як американські гірки - сьогодні ти на горі, а завтра - в ямі, затканий чужими пальцями, закиданий глузуванням. Що стосується мене, то навіть якщо ніхто не стане тикати і глузувати, я накручу себе сама, будьте певні. Такий от дибільний склад характеру.

Мама мала народити мене П"єро...
Previous post Next post
Up