Ось так і живемо
Обіцяла собі, що буду писати частіше. Але не виходить... Немає часу і можливості - це коли життя напружене і багато подій, або ж нема бажання - це коли "все погано" (як правило це стан відносин з чоловіком, бо він і далі живе в більшості в Інтернеті).
Почну з новин. Мартуся вже читає. Знає майже всі букви і вчителька з розвиваючих занять стимулює цих дошколяриків читати. Вчора прочитала три чи чотири речення з Дюймовочки. А це дуже багато, бо до того читала лише окремі слова та й то рідко. Цим дуже здивувала мене, бо хотіла цього сама і не побоялась великого тексту. Евелінка теж часом вчить букви на розвиваючих заняттях, знає їх напевно 5 (Е С М А О).
Ольвія чудить як і звичайно - придумує всякі різні заняття, ігри, часом пише вірші, вміє плести фєнічкі. Останнім часом дуже збудлива і бурхливо (голосно) на все реагує - на щастя канікули вже близько. Хоче просто бути маленькою і мати купу уваги і любові. Стараюся це задовільняти, тільки дуже злюся, коли вона свариться з сестрами... Тоді я теж сварюся і не можу стриматися... Зате Ольвія вже заспокоюється і переключається дуже швидко. Навіть часом переживає, чи не образила мене... На що я відповідаю, що я доросла і сама з цим справлюся :)
Данусю я вже сприймаю як дорослу, хоч вона теж ще хоче бути маленькою для нас, батьків. А загалом це психологічно здорова особистість і мудра дівчина. Звичайно є і певні проблеми, але в більшості спокійно справляється з викликами її підліткового життя. В Пласті - першунка зазвичай. Першій з двох нових гуртків дали курінні хустку, сьогодні назначили її капітаном команди на міжкурінній теренівці. В Пласті ій дуже цікаво, вона ним живе... В школі все прозаічніше, але ходить заради спілкування (має трьох подруг і часто виступає миротворцем). Школу пропускати не хоче, бо "щось цікаве станеться"... :). До оцінок спокійна, щось знає краще, щось гірше, але вибирає то свідомо.
Евелінка "сонечко саме по собі", хоч і любить бавитись з сестрами, але і сама не скучає, досить самодостатня і впевнена. Правда, якщо чує "ні", то відразу плаче і кричить. Заспокоїти можна лише обнявши її, переключення уваги, логічне пояснення чи просто насваритись ефекту не дає (точніше зворотний). На заняттях дуже чемна і розумна, вчительки хвалять, ій це подобається. Дуже опікується Іринкою (часом аж задуже... Бо та мала теж з характером і не слухається нікого). Загалом Евелінка для мене то така маленька поважна пані професор (всі її рухи є поважні, з достоінством, і завжди має свою думку, знає, чого хоче).
Іринка росте... Часом бавиться з сестрами, часом сама... Але в більшості зі мною чи біля мене (хоча частіше таки на мені :). Добре їсть, вже вміє пісяти і в туалет і на горшок, вже не мушу її тримати як раніше над умивальником. Якщо ми з нею десь в гостях, то проблем із запісянням немає, якщо вдома, то часом є (вдома я н є настроєна лише на Іринк, тому часом пропускаю її натяки).
А я минулих вихідних була на реколекціях в УКУ. З Іринкою. І з Іринкою хресною Іринки. А ще там було багато людей (напевно двісті) і всі дивувалися, як це ми з малою дитиною... А дитина бавилась (витягувала з рюкзака всі мої речі), малювала на моєму зошиті, дивилась книжечки (Біблію і молитовник) і ходила гуляти в коридор. Потім її хтось приводив і вона показувала, де її мама. Часом кричала, але циця її відразу заспокоює, Слава Богу. Я правда трохи змучилась... Але то є мала плата за такі реколекціі! Чекаю наступних :)
Муж все ще живе в Інтернеті. Часом правда стається чудо і ми спілкуємося (глибоко і дуже цікаво!!!). Часом навіть щось робить в хаті, ось підготували кімнату до ремонту... А далі кроків ніяких... Я часом злюся... Але розумію, що його непокоїть ситуація в країні. Мені б правда хотілося, щоб він був більш активний. Але напевно ще не прийшов його час... Сподіваюся до цього ще дожити :)
Ось такі справи, якщо коротко
Почну з новин. Мартуся вже читає. Знає майже всі букви і вчителька з розвиваючих занять стимулює цих дошколяриків читати. Вчора прочитала три чи чотири речення з Дюймовочки. А це дуже багато, бо до того читала лише окремі слова та й то рідко. Цим дуже здивувала мене, бо хотіла цього сама і не побоялась великого тексту. Евелінка теж часом вчить букви на розвиваючих заняттях, знає їх напевно 5 (Е С М А О).
Ольвія чудить як і звичайно - придумує всякі різні заняття, ігри, часом пише вірші, вміє плести фєнічкі. Останнім часом дуже збудлива і бурхливо (голосно) на все реагує - на щастя канікули вже близько. Хоче просто бути маленькою і мати купу уваги і любові. Стараюся це задовільняти, тільки дуже злюся, коли вона свариться з сестрами... Тоді я теж сварюся і не можу стриматися... Зате Ольвія вже заспокоюється і переключається дуже швидко. Навіть часом переживає, чи не образила мене... На що я відповідаю, що я доросла і сама з цим справлюся :)
Данусю я вже сприймаю як дорослу, хоч вона теж ще хоче бути маленькою для нас, батьків. А загалом це психологічно здорова особистість і мудра дівчина. Звичайно є і певні проблеми, але в більшості спокійно справляється з викликами її підліткового життя. В Пласті - першунка зазвичай. Першій з двох нових гуртків дали курінні хустку, сьогодні назначили її капітаном команди на міжкурінній теренівці. В Пласті ій дуже цікаво, вона ним живе... В школі все прозаічніше, але ходить заради спілкування (має трьох подруг і часто виступає миротворцем). Школу пропускати не хоче, бо "щось цікаве станеться"... :). До оцінок спокійна, щось знає краще, щось гірше, але вибирає то свідомо.
Евелінка "сонечко саме по собі", хоч і любить бавитись з сестрами, але і сама не скучає, досить самодостатня і впевнена. Правда, якщо чує "ні", то відразу плаче і кричить. Заспокоїти можна лише обнявши її, переключення уваги, логічне пояснення чи просто насваритись ефекту не дає (точніше зворотний). На заняттях дуже чемна і розумна, вчительки хвалять, ій це подобається. Дуже опікується Іринкою (часом аж задуже... Бо та мала теж з характером і не слухається нікого). Загалом Евелінка для мене то така маленька поважна пані професор (всі її рухи є поважні, з достоінством, і завжди має свою думку, знає, чого хоче).
Іринка росте... Часом бавиться з сестрами, часом сама... Але в більшості зі мною чи біля мене (хоча частіше таки на мені :). Добре їсть, вже вміє пісяти і в туалет і на горшок, вже не мушу її тримати як раніше над умивальником. Якщо ми з нею десь в гостях, то проблем із запісянням немає, якщо вдома, то часом є (вдома я н є настроєна лише на Іринк, тому часом пропускаю її натяки).
А я минулих вихідних була на реколекціях в УКУ. З Іринкою. І з Іринкою хресною Іринки. А ще там було багато людей (напевно двісті) і всі дивувалися, як це ми з малою дитиною... А дитина бавилась (витягувала з рюкзака всі мої речі), малювала на моєму зошиті, дивилась книжечки (Біблію і молитовник) і ходила гуляти в коридор. Потім її хтось приводив і вона показувала, де її мама. Часом кричала, але циця її відразу заспокоює, Слава Богу. Я правда трохи змучилась... Але то є мала плата за такі реколекціі! Чекаю наступних :)
Муж все ще живе в Інтернеті. Часом правда стається чудо і ми спілкуємося (глибоко і дуже цікаво!!!). Часом навіть щось робить в хаті, ось підготували кімнату до ремонту... А далі кроків ніяких... Я часом злюся... Але розумію, що його непокоїть ситуація в країні. Мені б правда хотілося, щоб він був більш активний. Але напевно ще не прийшов його час... Сподіваюся до цього ще дожити :)
Ось такі справи, якщо коротко