Коліно
Болить. Сьогодні болить так, що на ногу стати важко... А місяць перед тим мене "попереджувало" болем якщо стати якось "не так". Не опухло, не почервоніло. Просто болить. Одне. Ліве.
Вирішила порадитись з лікарем, бо страшно не могти ходити... А як же діти? Їм постійно щось потрібно (подати-забрати-помити і просто допомогти), мовчу вже про Іринку, яка половину часу все ще проводить на руках (а половину - або спить або повзає і бавиться). Одним словом, зякалася...
Лікар подивився, помацав і розгубився. Потім я йому підказала (те, що я сама догадалася): "я годую грудьми... П'яту дитину..."
Треба було бачити цю суміш полегшення (ось воно) і здивування (що всіх годували?). Одним словом, маю проблеми з кальцієм. Попередні діти вимивали кальцій мені з зубів... :) Муж каже, що в зубах кальцій закінчився (що недалеко від істини), тому п'ята прийнялась за коліна :)
Тому муж зробив мені салат на обід і поїхав до Львова на два дні... В нього там зустрічі випускників. А я сама з трьома меншими. Хоч тут пожаліюся (хоча, якби я попросила не їхати, він би не поїхав, але чесно я не знаю як я маю себе зле почувати, щоб не попросити мужа залишитись... Варіант високої температури, грипу і болі в спині я вже проходила... Не помогло :). Не вмію я просити, щоб про мене турбувались, хоча чесно так хочеться! І що з цим робити?
Вирішила порадитись з лікарем, бо страшно не могти ходити... А як же діти? Їм постійно щось потрібно (подати-забрати-помити і просто допомогти), мовчу вже про Іринку, яка половину часу все ще проводить на руках (а половину - або спить або повзає і бавиться). Одним словом, зякалася...
Лікар подивився, помацав і розгубився. Потім я йому підказала (те, що я сама догадалася): "я годую грудьми... П'яту дитину..."
Треба було бачити цю суміш полегшення (ось воно) і здивування (що всіх годували?). Одним словом, маю проблеми з кальцієм. Попередні діти вимивали кальцій мені з зубів... :) Муж каже, що в зубах кальцій закінчився (що недалеко від істини), тому п'ята прийнялась за коліна :)
Тому муж зробив мені салат на обід і поїхав до Львова на два дні... В нього там зустрічі випускників. А я сама з трьома меншими. Хоч тут пожаліюся (хоча, якби я попросила не їхати, він би не поїхав, але чесно я не знаю як я маю себе зле почувати, щоб не попросити мужа залишитись... Варіант високої температури, грипу і болі в спині я вже проходила... Не помогло :). Не вмію я просити, щоб про мене турбувались, хоча чесно так хочеться! І що з цим робити?