Ольвія приїхала!
З пластового табору. Провела там 12 днів привезла посвідку з відзнакою за самозарадність і лідерські якості і за "ну і що"...
Впізнаю Ольвію: "або по-моєму (лідерство) або "ніяк" (ну і що)... Але добре, що все добре закінчилось і навіть з доброю пластовою поставою :)
Зустріли ми її гарно. Василь поїхав вчора до Львова забрати її речі (дитячі речі їхали окремо від дітей, бо дітиська ще не можуть носити свої наплечники пару кілометрів до станції). А сьогодні зранку зустрів Ольвію в Стрию і привіз до нас. А я вчора трохи закупилась продуктами, щоб створити Ольвії свято. Тому "сніданко-обід" в 12 год дня в нас складався з піци і фісташкового морозива (все що любить моє дитя).
Ще з самого ранку мене розбудил Мартуся із запитанням "Ольвія вже приїхала?" - "Ще ні, а сплю..." - "Але вона вже іде до нас?!!"...
А Дануся допомогла мені поприбирати хату (люблю, коли повертаються в чисту хату) і потім накладала все на піцу. Так ми всі разом готувалися до приїзду Ольвії.
Після піци ми дивилися календар Ольвії з табору (супер календар на наступний рік з фотками Гомбочок з різних подій - дуже дякую, сестричко Дзвінко за такий чудовий і пам"ятний подарунок!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
А потім діти пішли купатись в басейні і бавитись в бадмінтон. Купа радості!!! Мені було дуже приємно спостерігати, як Ольвія включається в сімейне життя, потихеньку розкривається і "відтаює", бо в колективі поза сім"єю вона досить замкнута і дуже напружена. Хоча вона страшенно любить Пласт і свій рій і дуже-дуже хотіла на табір, все ж перебування постійно в колективі і постійно "з правилами, які треба виконувати" їй дається досить важко... Тому я дуже тішуся, що все-таки вона це змогла зробити сама (минулого року на її таборі були ми всі разом і інколи їй допомагали). І дуже приємно було відчувати сьогодні, як вона внутрішньо розслабляється вдома, як дозволяє собі відкриватись і тішитись :)
Зараз Василь з Евелінкою мають денний сон :) До них приєдналась і Ольвія (трохи є змучена). Всі разом сплять на величезному ліжку в спальні (не пройшло 12 років сімейного життя як в нас нарешті з"явилась власна спальня з великим ліжком... а не диваном у вітальні...).
З поверненням, Ольвія! Без Тебе було трохи скучно... І дуже хочеться, щоб Тобі (і кожній дитині в нашій сім"Ї) було добре в нас і з нами, щоб хотілося повертатися додому, щоб рости і розвиватись, щоб черпати енергію, заспокоюватись і відновлюватись... Дай Боже нам сили і благодаті кожного дня будувати таку сім"ю.
Впізнаю Ольвію: "або по-моєму (лідерство) або "ніяк" (ну і що)... Але добре, що все добре закінчилось і навіть з доброю пластовою поставою :)
Зустріли ми її гарно. Василь поїхав вчора до Львова забрати її речі (дитячі речі їхали окремо від дітей, бо дітиська ще не можуть носити свої наплечники пару кілометрів до станції). А сьогодні зранку зустрів Ольвію в Стрию і привіз до нас. А я вчора трохи закупилась продуктами, щоб створити Ольвії свято. Тому "сніданко-обід" в 12 год дня в нас складався з піци і фісташкового морозива (все що любить моє дитя).
Ще з самого ранку мене розбудил Мартуся із запитанням "Ольвія вже приїхала?" - "Ще ні, а сплю..." - "Але вона вже іде до нас?!!"...
А Дануся допомогла мені поприбирати хату (люблю, коли повертаються в чисту хату) і потім накладала все на піцу. Так ми всі разом готувалися до приїзду Ольвії.
Після піци ми дивилися календар Ольвії з табору (супер календар на наступний рік з фотками Гомбочок з різних подій - дуже дякую, сестричко Дзвінко за такий чудовий і пам"ятний подарунок!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
А потім діти пішли купатись в басейні і бавитись в бадмінтон. Купа радості!!! Мені було дуже приємно спостерігати, як Ольвія включається в сімейне життя, потихеньку розкривається і "відтаює", бо в колективі поза сім"єю вона досить замкнута і дуже напружена. Хоча вона страшенно любить Пласт і свій рій і дуже-дуже хотіла на табір, все ж перебування постійно в колективі і постійно "з правилами, які треба виконувати" їй дається досить важко... Тому я дуже тішуся, що все-таки вона це змогла зробити сама (минулого року на її таборі були ми всі разом і інколи їй допомагали). І дуже приємно було відчувати сьогодні, як вона внутрішньо розслабляється вдома, як дозволяє собі відкриватись і тішитись :)
Зараз Василь з Евелінкою мають денний сон :) До них приєдналась і Ольвія (трохи є змучена). Всі разом сплять на величезному ліжку в спальні (не пройшло 12 років сімейного життя як в нас нарешті з"явилась власна спальня з великим ліжком... а не диваном у вітальні...).
З поверненням, Ольвія! Без Тебе було трохи скучно... І дуже хочеться, щоб Тобі (і кожній дитині в нашій сім"Ї) було добре в нас і з нами, щоб хотілося повертатися додому, щоб рости і розвиватись, щоб черпати енергію, заспокоюватись і відновлюватись... Дай Боже нам сили і благодаті кожного дня будувати таку сім"ю.