Jun 06, 2012 14:06
Ось уже й минуло 40 днів... а ніяк не віриться... як таке могло статися?
А з іншого боку, ми вже наче й давно живемо в Трускавці (хоча насправді - трохи більше тижня, а з Василем лише 5 днів...). Вже трохи поприбирали і дещо змінили в хаті. Почистили подвір"я, пропололи квітник, посадили полуниці і суниц. А скільки ще роботи...
Сьогодні зранку сильний дощ, але ми вдягнули дітей в дощовики і пшли в церкву на 7.30. Діти чемно відстояли Службу до 10 год. Потім поїхали на цвинтар (добре, що Василь замовив автобус, бо далі дощ...). А потім повернулись додому на обід. Гостей було небагато, зате найближчі. Ті, з якими мама дуже тісно спілкувалась. Найближча родина.
І все ж ніяк не віриться...
щоденник,
бабця Дзвінка,
Трускавець