Наша найкраща вчителька музики робить як правило в кінці року батьківські збори. І зовсім не для того, щоб посварити батьків чи повиховувати дітей... А для Радості! Коли всі її учні грають твори не на оцінку, а для найріднішої аудиторії - батьків, бабусь та дідусів і просто друзів (всіх, кого запросили). І це так прекрасно!!! Діти справді грають чудово (не переживають за оцінку, а насолоджуються своєю майстерністю). Дуже люблю батьківські збори Родіонової Т.С.
А тепер фотки:
Діти грають від молодших до старших:
І, звичайно ж, виступав Левус. Соната Моцарта:
Діти-Індіго:
Купальська:
А після коцерту ми зайшли на піцу Торонто, куди ходили колись з малесенькою Данусею (ця піцерія є біля поліклініки, тож після огляду чи прививок ми часом заходили). Давно там не були... Але нічого не змінилось :)
Потім діти ще погуляли в парку біля університету. І де в них стільки сил? Ми з Василем просто насолоджувались, як вони бігали і бавились. Прийшли додому в 21.30... Попили какао з печивом і спатоньки :) Гарний був день!!!