Пост скриптум - навпаки
Раптово, коли вітер спав…знайшла я своє сонце. Тоді в очах твоїх відкрила тайм мого життя… що сірим було, - без барв та кольору, без неба, - на землі. Я день за днем тебе шукала, ти ж поряд мимо йшов... Прийшов і поселився у думках моїх …на вік! Я не прошу залишити відкриті вікна і не молю віддати ключ, благаю пам'ять щоб закарбувати танець душ!