І поїхав у медовий місяць тиждень по той бік гір Карпат.
Телефонує, значить, в суботу, та й каже: ми тут, мовляв, в славному селі Ізі, шо тобі такого гарного з лози плетеного купити? Ну я йому: а привези ти мені цвєточік алєнькій білизнярку!
Привіз. Притягла у ванну, поставила, потішилася, винесла звідти китайський кошик, в який до того складала всяке непране -- ну, думаю, буду в той кошик щось прикольно-кухонно-дівчаче складати. Журнальчики, щоб під кавусю читати, або рушники, або ще щось.
Ага, щяс.
І так і медитує там годинами, скотина волохата. І не виженеш. Всьо за класикою: "Мы его, можно сказать, на помойке нашли, отмыли, очистили от очисток - а он нам фигвамы рисует!"