Екстремізм? Не впевнена. / Extremism? I doubt it.
Ну або забороніть нафіг Толкіна:
"Як на мене, то як чудово було б знову побачити цвітіння Білого Дерева при королівському дворі, і повернення Срібної Корони, і мир у Мінас Тириті: тому самому Мінас Анорі, що й колись, сповненому світла, високому та прекрасному, гарному, неначе королева поміж інших королев; не як господиня купи рабів, о ні, навіть не як ласкава господиня покірних рабів. Війна ітиме, поки ми оборонятимемо своє життя від руйнівника, що хоче пожерти нас усіх; та не за гостроту я люблю меч, не за швидкий політ стрілу, і не за славу воїна. Я люблю тільки те, що вони боронять: місто Людей Нуменора, яке я б полюбив за самі його пам'ять, його давнину, його красу і його нинішню мудрість. І не було б у мене страху, хіба що трепет, неначе перед гідністю мудрого старця."
***
Or else, just go on to ban Tolkien:
"For myself, I would see the White Tree in flower again in the courts of the kings, and the Silver Crown return, and Minas Tirith in peace: Minas Anor again as of old, full of light, high and fair, beautiful as a queen among other queens; not as a mistress of many slaves, nay, not even a kind mistress of willing slaves. War must be, while we defend our lives against a destroyer who would devour all; but I do not love the bright sword for its sharpness, nor the arrow for its swiftness, nor the warrior for his glory. I love only that which they defend: the city of the Men of Númenor, and I would have her loved for her memory, her ancientry, her beauty, and her present wisdom. Not feared, save as men may fear the dignity of a man, old and wise."
"Як на мене, то як чудово було б знову побачити цвітіння Білого Дерева при королівському дворі, і повернення Срібної Корони, і мир у Мінас Тириті: тому самому Мінас Анорі, що й колись, сповненому світла, високому та прекрасному, гарному, неначе королева поміж інших королев; не як господиня купи рабів, о ні, навіть не як ласкава господиня покірних рабів. Війна ітиме, поки ми оборонятимемо своє життя від руйнівника, що хоче пожерти нас усіх; та не за гостроту я люблю меч, не за швидкий політ стрілу, і не за славу воїна. Я люблю тільки те, що вони боронять: місто Людей Нуменора, яке я б полюбив за самі його пам'ять, його давнину, його красу і його нинішню мудрість. І не було б у мене страху, хіба що трепет, неначе перед гідністю мудрого старця."
***
Or else, just go on to ban Tolkien:
"For myself, I would see the White Tree in flower again in the courts of the kings, and the Silver Crown return, and Minas Tirith in peace: Minas Anor again as of old, full of light, high and fair, beautiful as a queen among other queens; not as a mistress of many slaves, nay, not even a kind mistress of willing slaves. War must be, while we defend our lives against a destroyer who would devour all; but I do not love the bright sword for its sharpness, nor the arrow for its swiftness, nor the warrior for his glory. I love only that which they defend: the city of the Men of Númenor, and I would have her loved for her memory, her ancientry, her beauty, and her present wisdom. Not feared, save as men may fear the dignity of a man, old and wise."