драка на "поляне"
Одно из любимых мест студентов в КПИ - это, конечно же, т.н. поляна перед двенадцатым корпусом.
Вот так она выглядит сейчас.
Облагородили ее, проложили дорожки, поставили лавочки, установили памятники даже. Студентам теперь есть где культурно посидеть и отдохнуть после пар (а некоторым - и вместо занятий). И теперь практически в любое время они там сидят.
Правда, среди обитателей поляны встречаются разные. Увы, но можно нарваться и на плохих людей (не знаю, как их культурно по-другому назвать).
Ниже - рассказ одного из студентов о том, что произошло с ним на поляне в среду вечером. Стиль изложения и орфография приводятся в оригинале.
вчора трапилася дуже цікава історія. я мав нещастя самому чекати своїх друзів на поляні на лавці із зачиненою пляшкою пива, щоб далі піти разом дивитися футбол. тим часом на сусідній лавці сиділи два хлопця спортивної зовнішності напідпитку. один із них звернув увагу як я розмішую осад у своїй пляшці і разом з іншим підсіли до мене по обидва боки. Почали в некоректній і образливій формі запитувати що я роблю і майже зразу погрожувати. Далі один вирвав у мене пляшку пива, відкрив її і почав пити, аргументуючи це стресом. Розповів, що напередодні його дівчину підрізали на роликах, вона впала і її поргабували, а він шукає винуватців і що я їх знаю, і якщо я не скажу хто це, то він мене поб'є і за це йому нічого не буде, бо в нього крутий батько.
Я тихенько почав збиратися, щоб піти, але цей хлопець пригрозив, показуючи свої вже розбиті кулаки, що дожене, поб'є і забере все що в мене є. я вирішив не провокувати і продовжив сидіти. потім цей хлопець відлучився, щоб зустріти якихось своїх братків, а іншого залишив сидіти зі мною. Коли повернувся, дуже некоректно спробував забрати у мене вже наполовину випиту ним мою пляшку пива. Коли я толерантно попросив звертатися до мене більш коректно, він налетів на мене, зніс з лавки на асфальт і почав бити. Тут якраз підійшов мій друг, якому ці ж хлопці, як виявилося, за двадцять хвилин як підійшли до мене, зламали окуляри за просто так. Не довго думаючи він включився в бійку. Далі пам'ятаю нерозбірливо. Нас двоє проти трьох п'яних кремезних, як виявилося, боксерів. Ну, розповідати як і куди нас били, якби навіть і хотів, не зміг би, бо не зовсім памятаю, але в основному в голову. Моєму другу дісталося побільше, бо він навіть свідомість втрачав.
Не пройшло і пів року, як серед інших людей на поляні знайшлися ті, хто розборонив нас. Звісно, ми ще й виявилися неправі, бо в мене довге волосся (якого за час бійки конкретно поменшало), бо ми говоримо українською мовою, бо ми не з києва і взагалі це ми їх побили.
На превелике моє здивування, в декількох метрах від нас, стояв патруль з 3 міліціонерів і декількох ДНДшників, які оформляли двох дівчат за розпиття, поки була бійка. Я в розпачі підійшов і висловив в більш менш коректній формі їм своє незадоволення їхнім приорітетам щодо правопрушень. ДНДшники зразу же погодилися допомогти і через 10 хвилин ми змогли знайти тих, хто нас побив і затримати їх. Далі, пішли у відділок. Все оформили. Тим не менше, на мене з моїм другом написали зустрічну заяву. Буцімто ми побили тих хлопців. Але це вже дрібниці. Проте... Чорна лінія для мене з моїм другом не закінчилася. Нас забрали до лікарні, зняли побої, провели обстеження. Видали довідки і відпустили...о пів на 2 ночі...в районі метро Печерська...
Оскільки добратися до гуртожитків транспортом було нереально, ми пішли пішки.
Сюрприз у вигляді трьох 25-літніх п'яних мажорів нас чекав вже біля площі перемоги. Вони нас вирішили пограбувати. Фактично вони напали на і так травмованих нас, я встиг отримати декілька ударів по стегну і плечу, але з найближчого кафе вибіг охоронець і відігнав їх. Далі, до КПІ ми дошкандибали вже без пригод. Прийшли близько 4 ночі.
Сьогодні ж з 10 ранку ми заповнювали документи у віддіку і проходили суд мед експертизу. І прояснилася цікава деталь. Хлопець що нас побив, в усіх документах значився як невстановлена особа, хоча я навіть знав як його звати. Він мені сам представився (погрожував впливовістю свого батька і своєї фамілії). Ми запідозрили хабар і вирішили це з'ясувати. Але просто виявилося, що рапорт ще не обновили.
Отже зараз лікуємося і чекаємо результатів експертизи а там далі буде...
Два момента, которые вызывают большое удивление:
1) почему сотрудники милиции не вмешались, если находились поблизости?
2) зачем нужно было везти пострадавших аж на Печерск, если в окрестности тоже есть больницы (к примеру, Медгородок или Охмадет)?
На самый главный вопрос - почему пьяные неадекваты оказались на поляне - ответа, естественно, не получить. Такова жизнь, как сказали бы французы (естественно, на своем языке).
В дополнение картины скажу еще, что вот уже вторую субботу, приходя на работу под конец первой пары, замечаю просто горы пустых бутылок, кучи пластиковых стаканчиков и прочего мусора по всей территории университета.
Вот так она выглядит сейчас.
Облагородили ее, проложили дорожки, поставили лавочки, установили памятники даже. Студентам теперь есть где культурно посидеть и отдохнуть после пар (а некоторым - и вместо занятий). И теперь практически в любое время они там сидят.
Правда, среди обитателей поляны встречаются разные. Увы, но можно нарваться и на плохих людей (не знаю, как их культурно по-другому назвать).
Ниже - рассказ одного из студентов о том, что произошло с ним на поляне в среду вечером. Стиль изложения и орфография приводятся в оригинале.
вчора трапилася дуже цікава історія. я мав нещастя самому чекати своїх друзів на поляні на лавці із зачиненою пляшкою пива, щоб далі піти разом дивитися футбол. тим часом на сусідній лавці сиділи два хлопця спортивної зовнішності напідпитку. один із них звернув увагу як я розмішую осад у своїй пляшці і разом з іншим підсіли до мене по обидва боки. Почали в некоректній і образливій формі запитувати що я роблю і майже зразу погрожувати. Далі один вирвав у мене пляшку пива, відкрив її і почав пити, аргументуючи це стресом. Розповів, що напередодні його дівчину підрізали на роликах, вона впала і її поргабували, а він шукає винуватців і що я їх знаю, і якщо я не скажу хто це, то він мене поб'є і за це йому нічого не буде, бо в нього крутий батько.
Я тихенько почав збиратися, щоб піти, але цей хлопець пригрозив, показуючи свої вже розбиті кулаки, що дожене, поб'є і забере все що в мене є. я вирішив не провокувати і продовжив сидіти. потім цей хлопець відлучився, щоб зустріти якихось своїх братків, а іншого залишив сидіти зі мною. Коли повернувся, дуже некоректно спробував забрати у мене вже наполовину випиту ним мою пляшку пива. Коли я толерантно попросив звертатися до мене більш коректно, він налетів на мене, зніс з лавки на асфальт і почав бити. Тут якраз підійшов мій друг, якому ці ж хлопці, як виявилося, за двадцять хвилин як підійшли до мене, зламали окуляри за просто так. Не довго думаючи він включився в бійку. Далі пам'ятаю нерозбірливо. Нас двоє проти трьох п'яних кремезних, як виявилося, боксерів. Ну, розповідати як і куди нас били, якби навіть і хотів, не зміг би, бо не зовсім памятаю, але в основному в голову. Моєму другу дісталося побільше, бо він навіть свідомість втрачав.
Не пройшло і пів року, як серед інших людей на поляні знайшлися ті, хто розборонив нас. Звісно, ми ще й виявилися неправі, бо в мене довге волосся (якого за час бійки конкретно поменшало), бо ми говоримо українською мовою, бо ми не з києва і взагалі це ми їх побили.
На превелике моє здивування, в декількох метрах від нас, стояв патруль з 3 міліціонерів і декількох ДНДшників, які оформляли двох дівчат за розпиття, поки була бійка. Я в розпачі підійшов і висловив в більш менш коректній формі їм своє незадоволення їхнім приорітетам щодо правопрушень. ДНДшники зразу же погодилися допомогти і через 10 хвилин ми змогли знайти тих, хто нас побив і затримати їх. Далі, пішли у відділок. Все оформили. Тим не менше, на мене з моїм другом написали зустрічну заяву. Буцімто ми побили тих хлопців. Але це вже дрібниці. Проте... Чорна лінія для мене з моїм другом не закінчилася. Нас забрали до лікарні, зняли побої, провели обстеження. Видали довідки і відпустили...о пів на 2 ночі...в районі метро Печерська...
Оскільки добратися до гуртожитків транспортом було нереально, ми пішли пішки.
Сюрприз у вигляді трьох 25-літніх п'яних мажорів нас чекав вже біля площі перемоги. Вони нас вирішили пограбувати. Фактично вони напали на і так травмованих нас, я встиг отримати декілька ударів по стегну і плечу, але з найближчого кафе вибіг охоронець і відігнав їх. Далі, до КПІ ми дошкандибали вже без пригод. Прийшли близько 4 ночі.
Сьогодні ж з 10 ранку ми заповнювали документи у віддіку і проходили суд мед експертизу. І прояснилася цікава деталь. Хлопець що нас побив, в усіх документах значився як невстановлена особа, хоча я навіть знав як його звати. Він мені сам представився (погрожував впливовістю свого батька і своєї фамілії). Ми запідозрили хабар і вирішили це з'ясувати. Але просто виявилося, що рапорт ще не обновили.
Отже зараз лікуємося і чекаємо результатів експертизи а там далі буде...
Два момента, которые вызывают большое удивление:
1) почему сотрудники милиции не вмешались, если находились поблизости?
2) зачем нужно было везти пострадавших аж на Печерск, если в окрестности тоже есть больницы (к примеру, Медгородок или Охмадет)?
На самый главный вопрос - почему пьяные неадекваты оказались на поляне - ответа, естественно, не получить. Такова жизнь, как сказали бы французы (естественно, на своем языке).
В дополнение картины скажу еще, что вот уже вторую субботу, приходя на работу под конец первой пары, замечаю просто горы пустых бутылок, кучи пластиковых стаканчиков и прочего мусора по всей территории университета.