перевищення швидкості
Click to viewОдним словом шо.. лежу вдома в гіпсі зі зламаною ключицею..
Цікаво як би виглядала сповільнена зйомка того як я падала? мабуть жестяковенько..
І та як то було..
5 година нового року.. йдем кататись на санках на Кайзервальд.. погодка крута.. стільки снігу!!
прийшли.. траса.. на лижну схожа.. зїхала разок.. все ок.. вийшла назад.. посиділа потринділа.. поїхала другий.. спочатку гальмувала.. а вкінці подумала шо то вже кінець і може не гальмувати.. то було дарма!! я перевернулась.. покотилась.. санки теж..
тільки чую "Ліда! Все добре? Ну ти й варятка!" а я лежу.. мене трусить якогось милого.. вся в снігу.. все мокре.. думаю певно холодно.. підїжджає Марян встаю віддаю санки і піднімаємось наверх.. рука трохи боліла але про перелом я і не здогадувалась.. засунула руку в кишеню пальта і всі повільно пішли в напрямку хати Пауля..
тільки тепер шарю шо рука таки висіла просто.. відчуття ніби не повністю її контроюєш, а коли рухаєш болить..
ніколи не мала переломів от і не знала як воно.. прийшли домів, а мене далі сильно трусить.. певно холодно.. вкрилась а воно далі..
і тут випадково помітила зайву кістку біля плеча.. з правої сторони її не було.. ммм.. на щастя батечко Пауля травматолог.. подивився і сказв шо перелом ключиці.. і мене зразу в травмпункт.. Маряну і Паулю велике дякую шо поїхали зі мною.. чекали і помагали.. думаю мені час швидше йшов.. зі мною там різні махінації витворяли.. а їм на коридорі сидіти зранку після нового року мабуть не легко було.. мерсі буку!
Всі лікарі якісь такі на позитиві.. жартують.. гонять собі з мене.. мол пити треба більше було.. пяні нічого не ламають.. хоч всі трохи соннуваті.. після нічки в травмпункті! Я намагалась їх заговорювати.. щоб все гарно зробили.. з двома хуліганами розтринділась.. в них там стрєлка була.. їх побили.. ніби рєальні такі пацанчики, але порозказували мені всягого.. то і цікавіше було і відволікла і себе і їх) загіпсували.. зробила ще раз ренген.. приношу лікарю, а вони починають знову гнати.. а нашо ти на здорове плече робила і тра та та.. одним словом зробили гарно!
поїхали додому.. мене поклали спатки.. водички в бокальчику принесли.. захлопнулись двері.. і тут треба заснути.. а це ж так нзручно.. але потім таки вирубалась.. перед тим розіславши кілька смс.. то було вперше коли усвідомила дискомфорт.. перед тим все сприймала дужже позитивно.. напевно травматичний шок шо болі не відчувала.. аж самій дивно стало шо я так можу реагувати на якісь там критичні ситуції.. в мене інколи паніка від більш безглуздих речей.. тому та Лідусь.. ти молодчинка теж!))
проснулась.. всі дзвонять заходять.. шо там.. як там.. стільки уваги)) останнім подзвонила батькам.. шоб проснулись добре і не сильно переживали з просоння.. вони зразу приїхали і забрали в Франик.. шо і передбачалось.. я навіть спочатку не хотіла їхати.. стільки людей мало ше в гості зайти.. Бодя супчик обіцяв зварити.. Юля начіннячко маків принести.. і тра та.. але потім таки вшарила шо з нишими жахливими умовами в львівській квартирці залишатись було б таки трохи напряжно ..
тому зараз я вдома.. в коханому Франику.. намагаюсь лежати в ліжечку.. дужже погано виходить, бо можу ходити і швидко набридає.. хочу по парку нашому полазити.. та й по Франику.. я якось дужже скучила)
Мерсі буку всім пречетним за допомогу і підтримку!!
пс. мабуть занадто часто думала шо хочу на довше в Франик.. і шо треба навчитись читати нарешті не засинаючи на першій сторінці.. а то стільки всього цікавого є.! як сказала Ксюха.. мрії збуваються!)) тепер маю цілий місяць на то все..