(no subject)
найдоцільніші й найточніші думки з"являються десь в метро на перегоні з Вокзальної до Політеху або з Оболоні до Мінської...
або десь на Петрівці, от так просто - посеред вулиці.
найбажаніші книжки хочеться читати саме тоді, коли на них катастрофічно немає часу.
а найкраща музика є, коли в тебе відсутні з собою навушники або ж не працює динамік.
холодний жовтень - занадто холодний, всіма своїми щирими морозами та ініями нагадує про те, що от же зима, от вона - чека на тебе за рогом, ось тільки ти повернеш - а там вона. з квітами чи то лопатами для снігу. або щоб хуярити тебе своїми морозами)))) ось такі добрі думки, так))
зате добре, коли навіть в такий мороз бува тепло. і коли таки можеш прокинутись о пів на шосту і піти наготувати собі їсти і таки вийти на вулицю. фотографувати або збирати листя, яке ж незабаром стане одноманітним. і навіть якщо його засушувати - все одно, через півроку, діставши те листя з підручника історії, не бачиш різниці між ним ні в чому крім розмірів та зламаних краєчків.
зате тепло і гарно. спокій як мантра)))
аби ще привести до ладу дещо зламані механізми внутрішніх годинників і віш-листів))))
як приємно відкривати для себе таку чудову музику. дійсно щось..надзвичайне. тепле-тепле. Теплота як основний тег цього холодночудового жовтня...так.