ку-ку

[libellule_fun]

Я все-таки тормоз, ага. Повне гальмо.

Ото за мого піонерського дитинства мама будила мене оригінально: включала прийомник і заносила до мене в кімнату. Під оте "Доброго ранку, друзі! В ефірі - піонер України!" я найчастіше прокидалася.

Але іноді мама налаштовувала дорослу хвилю. І найстрашнішим жахом моїм довгий час була ота дебільна пісня "Ку-ку-рі-ку-ку...".  ЇЇ крутили щодня! Я досі не розумію, якого беня, але оте "ку-ку-рі-ку-ку" мене будило швидше за будильник, і я мерщій кидалася до ванної аби зблювати. Я ще й досі можу її заспівати.

Ой на горі синій камінь, ку-ку-ку
Ой на горі синій камінь,
Верховинка сидить на нім,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-куууу.
Ой на горі синій камінь,
Верховинка сидить на нім,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку.-ку.

Прийшов до ня верховинець, ку-ку-ку.
Прийшов до ня верховинець:
"Верховинко, дай мя вінець",
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-куууу.
Прийшов до ня  верховинець:
"Верховинко, дай мя вінець",
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

"Я би тобі вінець дала, ку-ку-ку.
Я би тобі вінець дала,
Аби зради не боялась,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку-ку-куууу.
Я би тобі вінець дала,
Аби зради не боялась,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Ну і так далі.

Так ось.

Я тільки сьогодні зрозуміла, про що йшлося в цій пісні.
Чесне слово.

Все піонерське дитинство в паузах між блюванням я замислювалася, якого беня вона не хоче віддать цьому файному легіню віно вінок із одуванчіков. Чи це такі антиресні у западенців заручини? Прямо як обручками обмінятися?
І оце тіки що мию посуд, у зв'язку з відправленням малого до школи згадую дєцтво... і мене осіяває!

Нє, я не тормоз. Я такая тургєнєвська дєвушка.