(no subject)
Багато хто здивований вкрай різкими заявами Петра Порошенка на Мюнхенській конференції на адресу російського прем'єра Дмитра Медведєва і Кремля в цілому. Український Президент у Баварії виявився по суті головним візаві Медведєва в умовах відсутності Володимира Путіна, який послав віддуватися замість себе прем'єра.
Для спостерігачів сам факт агресивного стилю Порошенка виглядав дивним, особливо на тлі складних мінських переговорів і того, що в Раді немає і не передбачається 300 голосів за конституційні зміни. Здавалося, при такому розкладі турбувати звіра не слід. Однак, Порошенко вирішив інакше. І причина, чому він так зробив, адресуючи свій яскравий спіч Мєдведєву (а в дійсності апелюючи до Путіна) лежить на поверхні.
[Spoiler (click to open)]Порошенко розуміє, що західні лідери потихеньку втомлюються від проблем України на тлі напливу біженців і поступаючись тиску європейського бізнесу відновити business as usual з росіянами.
Порошенко прекрасно усвідомлює, перебуваючи в постійному контакті з лідерами ЄС, яким великим є тиск російського лобі в Євросоюзі і що санкції кожен раз доводиться буквально вигризати.
Тому Порошенко розігрує партію з Путіним, провокуючи Кремль на нові небезпечні заяви, які налякають млявих європейських лідерів, особливо Олланда і Меркель, а також поворушать старих і перевірених "друзів" Росії британців, скандинавів і східноєвропейців, щоб ні за яких умов не знімати санкції щодо Росії. Порошенко прекрасно усвідомлює, перебуваючи в постійному контакті з лідерами ЄС, яким великим є тиск російського лобі в Євросоюзі і що санкції кожен раз доводиться буквально вигризати.
Мало хто знає, чого варто було їхнє нещодавнє відновлення, і яка роль в цьому особистих стосунків Порошенко з Меркель. Сьогодні Порошенко змушений підвищувати ставки. І мета його меседжів була досягнута.
Дмитро Анатолійович відмінно виступив в ролі пейджера, який передає повідомлення від абонента в Кремлі.
Мєдведєв "виправдав" покладені на нього надії та знову налякав стару Європу відновленням холодної війни, а до того - можливої фазою гарячої війни в Сирії. Дмитро Анатолійович відмінно виступив в ролі пейджера, який передає повідомлення від абонента в Кремлі.
Таким чином, Мюнхенська конференція стала ще одним тривожним дзвіночком для Європи, збільшуючи шанси на продовження санкцій і підвищуючи зацікавленість ЄС у вирішенні ситуації на Донбасі і в Криму.
Тарас Березовець
Для спостерігачів сам факт агресивного стилю Порошенка виглядав дивним, особливо на тлі складних мінських переговорів і того, що в Раді немає і не передбачається 300 голосів за конституційні зміни. Здавалося, при такому розкладі турбувати звіра не слід. Однак, Порошенко вирішив інакше. І причина, чому він так зробив, адресуючи свій яскравий спіч Мєдведєву (а в дійсності апелюючи до Путіна) лежить на поверхні.
[Spoiler (click to open)]Порошенко розуміє, що західні лідери потихеньку втомлюються від проблем України на тлі напливу біженців і поступаючись тиску європейського бізнесу відновити business as usual з росіянами.
Порошенко прекрасно усвідомлює, перебуваючи в постійному контакті з лідерами ЄС, яким великим є тиск російського лобі в Євросоюзі і що санкції кожен раз доводиться буквально вигризати.
Тому Порошенко розігрує партію з Путіним, провокуючи Кремль на нові небезпечні заяви, які налякають млявих європейських лідерів, особливо Олланда і Меркель, а також поворушать старих і перевірених "друзів" Росії британців, скандинавів і східноєвропейців, щоб ні за яких умов не знімати санкції щодо Росії. Порошенко прекрасно усвідомлює, перебуваючи в постійному контакті з лідерами ЄС, яким великим є тиск російського лобі в Євросоюзі і що санкції кожен раз доводиться буквально вигризати.
Мало хто знає, чого варто було їхнє нещодавнє відновлення, і яка роль в цьому особистих стосунків Порошенко з Меркель. Сьогодні Порошенко змушений підвищувати ставки. І мета його меседжів була досягнута.
Дмитро Анатолійович відмінно виступив в ролі пейджера, який передає повідомлення від абонента в Кремлі.
Мєдведєв "виправдав" покладені на нього надії та знову налякав стару Європу відновленням холодної війни, а до того - можливої фазою гарячої війни в Сирії. Дмитро Анатолійович відмінно виступив в ролі пейджера, який передає повідомлення від абонента в Кремлі.
Таким чином, Мюнхенська конференція стала ще одним тривожним дзвіночком для Європи, збільшуючи шанси на продовження санкцій і підвищуючи зацікавленість ЄС у вирішенні ситуації на Донбасі і в Криму.
Тарас Березовець