"... Коли вони прийшли за мною, більше не було нікого, хто б міг протестувати"
Планувала написати пост про знущання Табачника і його прихвоснів над українськими ректорами. В пості хотіла запитати шановних керівників ВНЗ, як давно вони дивилися в очі:
1. Борису Мокіну, екс-ректору Вінницького Національного Університету, який єдиний виступив проти вимоги хабара за посаду і якого одні колег публічно злили (підписавшись під відвертою брехнею), а інші - своїм мовчанням.
2. Сергію Квіту, президенту Києво-Могилянської Академії, який зараз один бореться проти вбивчого для вищої освіти законопроекту, а його колеги, як і у випадку з Мокіним, мовчки стоять в стороні.
Третім мав бути новообраний ректор Донецького Університету Юрій Лисенко, якого зараз одночасно і викинути з вузу, і посадити за грати намагаються. Проте п’ятнична новина просто вибила мене з колії:
У Донецьку побито Тетяну Лев - дружину обраного ректором Донецького національного університету Юрія Лисенка. Двоє чоловіків вдарили її кілька разів по голові, потім збили з ніг і стали бити вже лежачу. Нападники сказали «Це тобі за чоловіка!» і втекли.
Тільки найжорстокіші, найтупіші бандити нападають на родини. А тут покидьки били жінку ногами, через те, що її чоловік на посаді ректора не угодний міністру?!
Я хочу запитати ректорів: «ДОКОЛЄ!?». Невже, і цей волаючий випадок не примусить вас до хоч якоїсь спільної позиції!? Невже і цього разу ви повернетеся до біди свого колеги спиною, аби, не приведи Боже, не впасти в немилість Табачнику?
Чи бути ректором в Україні - значить бути готовим до того, що тебе можуть викинути з роботи, проти твоїх дітей чи дружини відкриють кримінальну справу, засудять чи жорстоко поб’ють?
Допоки ви самі не почнете підтримувати один-одного і разом захищати власні університети, різні Табачники завжди знущатимуться над вами, поважними і сильними людьми.
Зі свого боку зроблю все можливе, щоб покидьки сіли, а університетом керував обраний колективом ректор, а не ще одна маріонетка Табачника.