Людям від жадоби зриває дах, або нищення Тустані ІІІ
В листопаді написала пост « Людям від жадоби зриває дах, або нищення Тустані ІІ», проте як один Щур змінив русло річки, щоб побудуватися в заповіднику. Тоді відіслала звернення до Генеральної Прокуратури і Держархбудінспекції, щоб ті розібралися в ситуації.
На цьому тижні отримала відповідь від прокуратури Львівської області. Якщо коротко, то горе-забудовника покарали аж на 250 грн. штрафу, але при цьому нарахували йому заподіяну шкоду і винесли припис усунути виявлені порушення. З найприємнішого: Сколівська районна прокуратура визнала, що дії Щура можуть містити склад злочин, передбаченого ст.298 КК України (до трьох років), і передала матеріали в Сколівський РВ ГУМВСУ у Львівській області, для прийняття останніми рішення в порядку ст.97 КПК України.
Інші хороші новини полягають в тому, що районна прокуратур звернулася до суду з вимогою скасувати всі рішення, які стосуються передачі земельної ділянки Щуру і ведення будь-яких будівельних робіт на ній. І те, що радує мене найбільше,- знесення усього побудованого на цій ділянці.
На цьому приємні новини закінчуються і починається реальність. З того, що відбувалося продовж минулого місяця, очевидним мені видається, що:
- Районна адміністрація хоче узаконити це варварство (навіть нараду на цю тему провели). Мовляв, ну вже ж зробив, нехай заплатить штраф (250 грн. !) і залишимо як є, не міняти ж русло річки назад.
- З огляду на нахабство, з яким відбувалася зміна русла, наш «герой» має добрі зав’язки в районній міліції, тож покладатися на її неупереджену реакцію на матеріали прокуратури не доводиться.
- Надій на справедливе рішення найгуманнішого районного суду я б особливо не покладала, з огляду хоча б на те, що його засідання перенесли на 30 грудня.
Як народний депутат, я окремо звернуся в Львівське ГУМВС, щоб хлопці часом не подумали, що справу можна буде тихенько «порішать». При цьому, як на мене, не менш ефективним буде вплив френдів-журналістів, які своєю увагою до теми підштовхнуть і міліцію, і суд діяти згідно закону.
До речі, окремо дякую журналістам, які вже дали матеріали по цій справі (список тут), а також усім френдам, які передрукували попередній пост.
Шановні френди з Львівщини, мені видається, що справою честі є покарати забудовника, як мінімум, на гроші, добившись знесення незаконно збудованого і відновлення коштом Щура зруйнованого русла річки. Якщо у вас є ідеї, що ще можна з цим зробити - діліться в коментах.
Захоплююся діями директора заповідника, який, не зважаючи на шалений тиск, продовжує ефективно боротися. Наприклад, його зусиллями провели (згідно процедури, затвердженої КМУ) оцінку нанесеної забудовником шкоди. Вийшло щось близько 4 млн. грн.!
Тут повні історія конфлікту з документами і телефонами ключових осіб.