12 років - хто менше?)
Що не кажи - вміють політики збурювати народ.
Нікому й не снився кілька місяців тому такий вибух непідробного інтересу до термінів навчання у школі. І тим більше їх перегляду. А тепер це одна з топ-тем у ЗМІ, на форумах, у чергах))
Навіть після завершення виборів тема не стала менш актуальною. Одні наполягають на поверненні до 10-річки, інші пропонують зберегти все, як є.
На цьому тлі почуваюся ніяково…
І не тому, що не маю статистики, порад чи аргументів. Їх навіть більше, ніж треба - ціла колекція. Просто не маю готового рішення… На відміну від деяких учасників дискусії я цим переймаюся давненько. Переді мною це питання ставили вчителі, а я їх адресувала експертам.
Одні прогнозували, що в разі повернення до 10-річки Україна матиме рекордно коротку середню освіта. Навіть РФ із Білорусією навчатимуть школярів довше - до 11 років. А також нагадували, що 12-річна модель мала полегшити процес шкільного навчання.
Наче, досить нам збільшити термін навчання (або припинити навчання дітей по суботах) - і європейський рівень освіти нам гарантований))
Інші переймалися «розхолодженням» дітей у 12-річній школі, а також занадто дорослими старшокласницями, учнівський статус яких за 12-річної моделі виходить далеко за межі легального шлюбного віку - 17 років (згідно українського законодавства). «Уявіть собі вагітну школярку за шкільною партою», - бідкалися вони.
Можна подумати, школа ніколи такого не бачила…. Або ж у цьому головний освітній ризик.
Треті скаржилися на погану підготовку впровадження 12-річки, брак підручників, неузгодженість і низьку якість програм і таке інше.
Згодна з тим, що перехід мав би відбуватися більш поступово, а готуватися більш ретельно. А ще краще - фінансуватися! Але ж хіба це може зупинити поступ у вірному напрямку? Хіба що пригальмувати) Якщо ми певні, що напрямок вірний!
Може, в цьому і криється суть питання…
Міносвіти робить акцент на витратах, яких важко уникнути в разі руху в зворотному напрямку. Звільнення вчителів, перевидання підручників …
Але ж - при всіх наших злиднях - не в ціні справа. А в тому, що ми за неї хочемо.
Так само - не в тому питання, чи збережуться ті 2-3 «зайвих» роки. А в тому, чим ми їх готові наповнити!!!
Якщо профільним навчанням і новими технологіями, що гарантують участь школяра в освітньому процесі, а не його спостереження за ним, - воно того варте!
А якщо тим, що є зараз, - не варто і списи ламати.
Якщо дитя-переросток у старшій школі так само ненавидить учитися, як і в початковій, - гріх його далі тримати там.
Але з іншого боку - хто сказав, що вирок (проект скасування 12-річки) слід виносити до слухання у справі? Ми ще 10-класників за новою моделлю не бачили. Festina lente - Festia Lete, або «поспішай повільно». Або «ламати легше, ніж будувати»….
Хто сказав, що нема інших шляхів - менш радикальних і більш прийнятних для учня, його батьків, освіти і країни в цілому?
P.S. В цю середу ми розглядали проект Гриценка щодо переходу на 10-річку. Комітет з освіти так і не прийняв рішення. А наступного тижня (ну, тобто, вже цього) - питання винесуть в зал...