У деяких випадках чиновництво поводиться наче ящірка - не переймається долею якогось хвоста, якщо життя під загрозою - все одно відросте.
Схоже, непогано керуються тим рефлексом і в представники різномастої одеської влади. Свого часу вони настільки зріднилися з оборудками будівельної корпорації «Альянс», що вже й життя без них не мислили. Подейкують, усіх місцевих чиновників найвищого рівня встигли зацікавити ними персонально. Не випадково кілька років поспіль вимоги громадян щодо захисту ошуканих інвесторів владою стоїчно ігнорувалися - до того часу, як в одному з депутатських звернень не було згадано про кримінальну відповідальність працівників прокуратури за участь у корупційному окозамилюванні.
Наче за помахом чарівної палички у відповідальних працівників пробудилося напівзабуте відчуття тривоги за власну шкіру - і вони дружно вказали на крайнього! Треба ж на когось списати «окремі недоліки» в цілому «достойної» системи…
Ошукані інвестори: схема кидка
Ще клієнти сумнозвісного столичного «Еліта-Центр» свого часу переконалися в тому, що не все просто в інвестуванні будівництва житла ресурсами громадян - загалом тоді постраждало близько півтори тисячі осіб, .
Сьогодні схему «елітчиків» вважають не лише найбільш резонансною, але й хрестоматійно очевидною - ніхто й не думав вести будівництво в інтересах інвесторів, чиї гаманці «полегшали» на 400 млн. гривень. Натомість, аферисти по суті торгували повітрям, продаючи двічі і навіть тричі одні й ті самі квартири в «паперових» будинках.
За ідеєю ще перший сумний досвід у даній сфері мав навчити дечому і громадян, і чиновників. Але досі ним користувалися винятково нові шахраї.
Особливо надихало їх те, що попри гучні обіцянки глави держави і голодування обманутих громадян втрачені ними кошти не було віднайдено, а головних винуватців так і не встановили. Що й казати - навіть тих, кого призначили на роль «цапа-відбувайла»,
досі судять.
Серед висновків, яких дійшли аферисти з огляду на інновації «від Волконського/Терентьєва», варто відзначити два найсуттєвіших.
З одного боку, вирішили їх послідовники, варто хоч трохи збудувати спочатку для вигляду - більше довірятимуть, отже й на більші суми розщедряться насамкінець. З іншого боку, непогано б зацікавити чиновників - особливо тих, у кого дозволи відповідні треба брати і хто надалі контролюватиме їхню діяльність.
В очікуванні на розширення піраміди
У червні 2012 року до мене як до народного депутата звернувся депутат одеської міськради
Олександр Сомов з проханням захистити конституційне право інвесторів корпорації <<Альянс>> (ТзОВ <<Альянс-Висотбуд>> та ТзОВ <<Альянс-Жилстрой>>) на їхню власність.
Вони скаржилися на те, що впродовж 5 років (!) -
не можуть оселитися у своїх квартирах у сімох будинках, які мали бути збудовані корпорацією. Вельми показово, що в нашому випадку в ролі замовника будівництва фігурувало Управління капітального будівництва Одеської міськради (надалі - УКБ). Та й житло мало бути соціальне - для найменш захищених верств населення: молодих сімей, інвалідів, учасників бойових дій, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи тощо.
Будинки мали здати в експлуатацію ще в 2007-2008 рр. - проте на будівельні роботи, як стверджують інвестори, було витрачено лише 50% від 500 млн. гривень, отриманих для їх зведення.
Впродовж 2009-11 рр. уже ніхто нічого не будував - проте корпорації вдалося продати ще 135 квартир на суму близько 33 млн. гривень. У в липні 2009 р. міськрада вдвічі скоротила частку квартир, які належали місту. Проте «виручені» кошти до будмайданчиків знову не потрапили - ними було компенсовано депозити клієнтів кредитного союзу «Альянс-Інвест» у розрахунку на чергове розширення піраміди.
Тим часом інвестори довгобуду, розташованого за адресою вул. Академіка Вільямса, 37 (друга черга мікрорайону «Південний» під літ. «Д»), зволікання з будівництвом пояснюють наявністю змови між забудовником і представниками мерії. Мовляв, усьому виною
корупційна схема за участі УКБ та ТзОВ «Альянс-Жилстрой», між якими укладено договір про будівництво житла №37-Ю-2/3 від 20.12.2005 р.
Відповідно до цього договору, УКБ зобов’язується спорудити житлові будинки, а ТОВ - забезпечити відповідне фінансування. При цьому право на збудовані квартири за товариством закріплюється лише за умови, якщо до початку будівництва буде перераховано не менше 30 відсотків вартості загальної площі квартир. А решту коштів - сотні мільйонів гривень - зібраних ще в 2008 році - ТОВ має право вносити до моменту завершення будівництва.
На думку постраждалих інвесторів, така схема дає посереднику право користуватися чималими коштами, які йому не належать, на власний розсуд - як завгодно довго. Адже кінцевий розрахунок має відбутися в разі закінчення будівництва, яке хронічно не завершується.
Але ж «прокрутка» чужих коштів у розрахунку на швидкий навар - справа не менш ризикована, ніж гра в тоталізатор: можна виграти все. А можна і втратити…
«Не був, не знаю, не підпишу…»
З огляду на патову ситуацію - люди роками позбавлені придбаного ними житла, тим часом як довгобуди руйнуються і розкрадаються - звернулася до прокурора Одеської області Моліцького С.В. Мовляв, прошу вжити невідкладних заходів
прокурорського реагування і проведення відповідних експертиз - зокрема, інвестиційної.
Відповідь не забарилася, але й не втішила. В листі за підписом в.о. начальника Управління МВС в Одеській області Стародубова С.В. мене рішуче впевнили в тому, що
все добре, все легально - Суворівським райвідділом Одеського міського управління МВС інвесторам відмовлено у порушенні кримінальної справи, а прокуратурою це рішення після відповідної перевірки не скасовано.
Довелося звертатися до Генеральної прокуратури і нагадувати про кримінальну відповідальність працівників прокуратури, які закривають очі на корупційні оборудки, у тому числі, за участі правоохоронців.
Цього разу відомство Віктора Пшонки наче підмінили. В докладній відповіді на моє ім’я за підписом в.о. прокурора Одеської області П.Ліщишина йшлося не лише про відповідальність забудовника, але й про
саботаж з боку мерії. Принагідно було повідомлено про підготовку прокуратурою звернення до суду щодо зобов’язання УКБ до незалежної аудиторської перевірки реального обсягу коштів, інвестованих громадянами, і вартості будівельних робіт, виконаних насправді, а також «відкриття» цілої низки інших порушень, які наразі перевіряються під контролем прокуратури області
І насамкінець
Звісно, можна було б втішитися подібною ретельністю представників згаданого відомства - якби не кілька обставин.
З одного боку, закон зобов’язує прокуратуру до контролю над правомірністю дій чиновників - без жодного нагадування з боку громадян. З іншого боку, не факт, що гроші знайдуться, а житло вчасно добудують.
Та й скільки маємо схожих ситуацій по країні, на які правоохоронці принципово не реагують - бо вони кояться з їх відома?