Електоральні пристрасті «під прикриттям»
Чергове внесення «мовного питання» в стіни парламенту, здавалося б, мало чітку мету - показати російськомовним громадянам, хто найбільше з політичних сил переймається їхніми інтересами.
Схоже, після тотального «покращення» життя вже сьогодні «регіонали» не дуже сподіваються на електоральний ефект президентських соціальних подачок. Тим паче, й конкуренти підбирається до їхніх традиційних аргументів. Чого лише варта реанімація політичної постаті Віктора Медведчука з його відверто проросійською риторикою та родичанням із кремлівськими сіамськими близнюками. Отож, логічно припустити, що внесенням «мовного питання» ми завдячуємо весняним загостренням у боротьбі за електорат. Але ж якби тільки ним…
Минулої суботи в Одесі спілкувалася з керівниками третьої за чисельністю фракції у Європарламенті - «Альянсу лібералів та демократів за Європу». У тому числі, з їх лідером Гі Верхофстадтом. Дуже потішив (хоча, якщо аналізувати причини, то й одночасно засмутив) його рівень обізнаності з ситуацією в Україні. При цьому він щиро не міг зрозуміти - чому в Україні так мало згадують у про резолюцію Парламенту ЄС щодо політичних переслідувань в Україні.
А й справді, чому?
Чому саме на четвер, коли мала бути виголошена резолюція Європарламенту, влада вносить до порядку денного «мовне питання»?
Адже, за визнанням їхніх спікерів, 100% гарантії проходження резонансного проекту вони не мали від початку? Чи не тому, що в новинарних стрічках уже не згадували того дня ні про заборгованість по заробітній платі підприємців від партії влади, ні про загрозу міжнародної ізоляції напередодні Євро-2012?
Насправді ж, останню єврорезолюцію можна прирівняти до «кольчужного скандалу» часів Леонід Данилича. Не випадково дехто з американських сенаторів рекомендував адміністрації їхнього президента відкликати посла в Україні та заборонити в’їзд до США Януковичу, Пшонці та іншим чиновників, які мають безпосереднє відношення до політичних переслідувань.
А тут - наче за помахом чарівної палички - Колісниченко опиняється в парламентській ложі прем’єр-міністра, у Раді в одній купі мішаються пляшки, сорочки і народні депутати, а народ виходить на вулиці відстоювати захищенні Конституцією права…
Шановні знайомі і незнайомі - усі ті, хто щиро переймається долею російської та інших регіональних мов в Україні! Останні події в Раді переконують у тому, що влада лише маніпулює вашим інтересом - аби відвернути увагу від більш резонансних подій. Суттєво менш принципово, якою здійснюється правосуддя і виповнюються документи, якщо вони відбирають вашу нерухомість і незаконно відправляють за грати ваших родичів.
Гарантувати ваші права може лише демократична влада, яка чує власний народ, а не прикривається ним, коли тхне смаженим.
І це явно не влада Януковича і Партії Регіонів.