Тиждень, про який важко писати (17-23 жовтня 2011)
Я відкладала цей пост, як могла. Як відкладають думку про неминучі неприємності.
Цей тиждень змінив Україну. Навіть не так, Україну міняли місяці й роки до того, просто саме цього тижня зміни набули незворотного характеру. Всі, в кого були ілюзії щодо європейськості нашої влади, їх втратили, всі, в кого цих ілюзій не було - отримали цьому аргументоване підтвердження. Ніякої декриміналізації не буде, Україні поміняли її політичний вектор, політичний опонент сидітиме в тюрмі, суспільство сидітиме в страху та апатії. Принаймні, саме такий задум відкрився остаточно.
Графік
За ці сім днів була двічі у Львові, а сьогодні - утретє, пишу цей пост у літаку додому. Львів завжди асоціювався у мене зі святом - тими короткими і яскравими днями, коли у батьків вистачало можливостей мене сюди привезти. Зараз мене все частіше до Львова мене приводить робота, але від цього відчуття свята нікуди не щезає. Львів уміє радувати. Це щоб за один тиждень побувати і в Львівській обласній раді, і в міській - таке у мене уперше.
Хоч і з важким серцем, як і кожна працююча мама, я щоразу збиралась у відрядження. Втім, у Львові вдалось побувати на Форумі мерів, де зібрали декількох дуже харизматичних бургомістрів: зі Львова, Борислава, Трускавця, Черкас, Хмельницька і навіть Сіетла! Ділилися досвідом та успіхами. Як киянка, сиділа і по-доброму заздрила містам, у яких є такі мери. У яких узагалі є мери.
У Львові зустрілася з двома просто неймовірними бізнесменами - Андрієм Худо і Юрком Назаруком - творцями безсмертної «Криївки», а також ще півтора десятків моїх улюблених ресторанчиків та кафе. Дуже мрію, що у них таки дойдуть руки відкрити щось таке на додачу до Львівської майстерні шоколаду в Києві.
Брала участь у дуже цікавому ефірі - програма "Прямим текстом" на каналі ЗІК, ведучий Остап Дроздов. Ніколи б не повірила, що на обласному рівні можуть бути програми, які втруть носа багатьом національним. І хоч тема була не з простих - земля і земельна реформа - учасники постаралися зробити її зрозумілою і розказати багато корисного. Мені пригадався і пригодився мій досвід роботи юристом (я свого часу спеціалізувалася саме з питань землі та нерухомості). Загальний висновок: землю намагатимуться «приватизувати» так само, як це відбулося із заводами в 90-ті. Схем буде багато, досі навіть немає єдиного кадастру, людям не варто поспішати продавати землю.
Досягнення
Удалося добитися безпрецедентного рішення регламентного комітету парламенту, яке підтверджує факт фальсифікації законопроекту про заборону реклами і спонсорства тютюну. Це ще не остаточна перемога, втім, це уже дуже багато.
Знайшла час (в дорозі) і зв’язала меншій зимову шапочку. І це теж важливоJ.
Розсмішило
Луцький, кум і давній виконувач волі Табачника, повісив свою рекламу якраз поруч з Могилянкою. Оригінально.
Вразило
Завдяки тому, що багато подорожувала, вдалось побачити декілька дуже хороших фільмів і дещо цікаве прочитати. З фільмів дуже раджу - «Життя інших» - про роботу німецького Штазі - дуже глибокий, психологічний фільм. А також «Too big to fail» - про початок фінансової кризи 2008 року і порятунок крупних фінансових інституцій. І завдяки статті в Корреспонденте про фільми на політичну тематику побачила «Primary Colors» (Основные цвета) - ніхто правда не говорить, що це про Біла Клінтона, але фільм, схоже, про нього. Траволта неперевершений.
Цей тиждень змінив Україну. Навіть не так, Україну міняли місяці й роки до того, просто саме цього тижня зміни набули незворотного характеру. Всі, в кого були ілюзії щодо європейськості нашої влади, їх втратили, всі, в кого цих ілюзій не було - отримали цьому аргументоване підтвердження. Ніякої декриміналізації не буде, Україні поміняли її політичний вектор, політичний опонент сидітиме в тюрмі, суспільство сидітиме в страху та апатії. Принаймні, саме такий задум відкрився остаточно.
Графік
За ці сім днів була двічі у Львові, а сьогодні - утретє, пишу цей пост у літаку додому. Львів завжди асоціювався у мене зі святом - тими короткими і яскравими днями, коли у батьків вистачало можливостей мене сюди привезти. Зараз мене все частіше до Львова мене приводить робота, але від цього відчуття свята нікуди не щезає. Львів уміє радувати. Це щоб за один тиждень побувати і в Львівській обласній раді, і в міській - таке у мене уперше.
Хоч і з важким серцем, як і кожна працююча мама, я щоразу збиралась у відрядження. Втім, у Львові вдалось побувати на Форумі мерів, де зібрали декількох дуже харизматичних бургомістрів: зі Львова, Борислава, Трускавця, Черкас, Хмельницька і навіть Сіетла! Ділилися досвідом та успіхами. Як киянка, сиділа і по-доброму заздрила містам, у яких є такі мери. У яких узагалі є мери.
У Львові зустрілася з двома просто неймовірними бізнесменами - Андрієм Худо і Юрком Назаруком - творцями безсмертної «Криївки», а також ще півтора десятків моїх улюблених ресторанчиків та кафе. Дуже мрію, що у них таки дойдуть руки відкрити щось таке на додачу до Львівської майстерні шоколаду в Києві.
Брала участь у дуже цікавому ефірі - програма "Прямим текстом" на каналі ЗІК, ведучий Остап Дроздов. Ніколи б не повірила, що на обласному рівні можуть бути програми, які втруть носа багатьом національним. І хоч тема була не з простих - земля і земельна реформа - учасники постаралися зробити її зрозумілою і розказати багато корисного. Мені пригадався і пригодився мій досвід роботи юристом (я свого часу спеціалізувалася саме з питань землі та нерухомості). Загальний висновок: землю намагатимуться «приватизувати» так само, як це відбулося із заводами в 90-ті. Схем буде багато, досі навіть немає єдиного кадастру, людям не варто поспішати продавати землю.
Досягнення
Удалося добитися безпрецедентного рішення регламентного комітету парламенту, яке підтверджує факт фальсифікації законопроекту про заборону реклами і спонсорства тютюну. Це ще не остаточна перемога, втім, це уже дуже багато.
Знайшла час (в дорозі) і зв’язала меншій зимову шапочку. І це теж важливоJ.
Розсмішило
Луцький, кум і давній виконувач волі Табачника, повісив свою рекламу якраз поруч з Могилянкою. Оригінально.
Вразило
Завдяки тому, що багато подорожувала, вдалось побачити декілька дуже хороших фільмів і дещо цікаве прочитати. З фільмів дуже раджу - «Життя інших» - про роботу німецького Штазі - дуже глибокий, психологічний фільм. А також «Too big to fail» - про початок фінансової кризи 2008 року і порятунок крупних фінансових інституцій. І завдяки статті в Корреспонденте про фільми на політичну тематику побачила «Primary Colors» (Основные цвета) - ніхто правда не говорить, що це про Біла Клінтона, але фільм, схоже, про нього. Траволта неперевершений.