А напишу я про плани на 2016. Як писала колись)
Чого мені хочеться найбільше, я замовила у діда Мороза в новорічну ніч, і цього я не скажу, чтоб не наврочити)
Тепер про інше:
1) Мандрівки. Щось я трохи охолола до мандрівок. Спробую пояснити чому.
Безперервно подорожуючи останні 10 років і досягнувши в 2015 році одну з двох найбільш омріяних країн - Ірландію, до якої ми йшли 7 років, дуже поступово рухаючись на захід, я раптом заспокоїлась. Мета досягнута, крапка. Все інше в Європі - нецікаво. Тобто, не те, щоб зовсім не цікаво, цікавого залишилось ще багато, але прикладати неймовірні зусилля, щоб його побачити, не хочеться.
Для того, чтоб досягнути другу країну-мету, нам потрібно рухатись в протилежному від Європи напрямку - на схід. Після Ірландії, треба чесно признатися, потрясіння не відбулося. Ні, мені дууууже сподобалась і країна, і природа, і культура, і наша подорож взагалі, але очікування були надмірні, і те, що я отримала, їх не перевершило. Нажаль. Тепер я боюсь сильно чогось бажати і так довго до якоїсь мети йти. А ще, дуже важко починати все с початку, коли ти приблизно знаєш, скільки зусиль, часу, коштів для цього знадобиться.
Ні, відказуватись від своєї мрії я не буду! Але мені треба час, щоб придумати якусь іншу концепцію заохочування. Фоторепортажі, які я любила колись писати, розбирання та публікація фоток натхнення у мене більше не викликає. З'явились інші приоритети, інші хоббі. Це нормально. Життя йде, ми рухаємось та розвиваємось. Думаю, що треба трохи почекати та зробити перерву в активних безоглядних подорожах.
Можливо, навіть, змінити формат. Наприклад, спробувати пляжний відпочинок, або організовані тури, або тури з метою (мовою/освітою/фізичним розвитком) чи івентами (концерти/вистави), не знаю поки. Знаю точно, що придумаю обов'язково.
А поки прийде бажання, хочу зосередитись на мандрівках Україною. Ми активно подорожували Україною в 2015 (Київщина, Полтавщина, Кривий Ріг, Хмельниччина), будемо продовжувати. Заплановані напрямки - Чернівці, Кам'янець-Подільський (вкотре!, але на більш цікавому активному рівні), Черкащина (Шевченківські місця і не тільки), Сумщина (можна вже нарешті й доїхати), Житомирщина, Одеса, ну і звісно, Київщина.
2) Останнім часом я захоплююсь Києвом. Я, взагалі-то, добре знаю своє місто, і навіть непогано можу водити друзів, що приїздять в гості, цікавими місцями, але на теперешньому етапі, я хочу більше знати про історію Києва та його архітектуру. Ще в листопаді, під час відпуски, відвідала пару музеїв. Запланую на 2016 відвідати ще з десяток, та доповнити все це екскурсіями з професіоналами. Мені страшенно подобається відкривати нові місця та розказувати про них людям. Буду рухатись далі. Можливо, колись зможу буду корисною рідному місту)
3) В 2015 році ми завершили ремонт в квартирі, який тривав майже 10 років. У нас з'явилось нове хоббі, це - меблі. Я з великим задоволенням займаюсь власним інтер'єром, і для нього ми самостійно розробляємо та виготовляємо меблі. На аматорському рівні, звісно. Тільки для себе. У чоловіка - золоті руки, а я виступаю генератором ідей, помічником, проектувальником та головним критиком). Виходить непогано, то ж будемо продовжувати. Можливо, треба запланувати прикупити інструмент. Маю бажання повністю завершити меблювання квартири.
4) Мови. Це болюче питання. Я стільки років ними займаюся, точніше НЕ займаюсь, хоч і роблю якісь рухи в цьому напрямку. Хочу вже в цьому році нарешті зробити остаточний рішичий ривок і в англійській, і в французькій. В 2015 були такі спроби, але вони не завершились, лише намітились, я б так сказала. Отже, плани є, матеріали є, все є, тільки часу та внутрішньої організації не вистачає. То ж буду старатись.
5) Спорт. Були у мене в 2015 спроби займатись спортом методично. Басейн не пішов, а от фитнес-клуб та домашні вправи на протяці пару місяців виконувались досить безперервно. Потім черговий етап ремонту переврав це діло, і воно не відновилось. Той період мені дуже сподобався, треба повторити та вже і не припиняти, бо виправдань на ремонт вже не може бути)
6) Дуже хочу в 2016 році почати займатися танцями. 1 січня ми танцювали вальс на засніженій площі під оперні арії. Це добрий знак! Бажаю собі, щоб було так - "як зустрінеш Норий рік, так його і проведеш" )))