Варення з бузини за бабусиним рецептом
Як добре жити на околиці великого міста біля лісу! Та ще коли всі спортивні майданчики сусідньої школи тим лісом просто оточені :)
Відцвіли акації, які два тижні супроводжували мій ранковий тенис. Аромат та мережево їхніх китиць навіть надихнули на створення першого в житті хокку :-))
Тепер ароматно-мережеву естафету перехопила бузина. Ось дивилась я на неї, та й так мені знову захотілось пережити знайоме ще з дитинства відчуття ЛІТА, коли на початку канікул у бабусі мене завжди посилали нарвати окружків бузини на варення. З цього варення в нашій родині кожного року починались запаси на зиму.
В своєму дорослому житті я підтримувала сімейну традицію скільки могла, аж поки моя алергія не сказала "стоп". Але в цьому році, як не дивно, поки що ця алергія наче не прокинулась (тьфу-тьфу-тьфу!), тож я швиденько вчора нарвала в лісі бузини, й зараз буду варити з неї варення! :-))
Рецепт:
Наобирати з окружків бузини 2 великі жмені маленьких квіточок.
Зварити сіроп з 1 кг цукру на 3 стакани води.
Сіроп варити повгодини, потім дати постояти, потім ще раз поварити, щоб він став густим.
Додати спочатку дрібно (але не дуже) протерті грецькі горіхи та дрібно нарізані 2 лимони.
В кінці додати квітки бузини.
Охолоджене варення розлити по банкам
Бузина
Варимо сироп:
Обираємо бузину, нарізаємо лимони та подрібнюємо горіхи:
Додаємо все до сиропу та варимо ще трохи:
Розливаємо по банкам та додаємо обов'язковий атрибут:
обгортаємо кришку листком із зошита в клітинку! :-))
Підписувати не буду, як це робила бабуся,
бо до нового року все одно не достоїть! :)
Дрібні "таємнички" та поради:
1) варити варення слід в декілька прийомів та декілька днів - тоді ягідки завжди будуть ціленькими та твердими;
2) піну з варення потрібно знімати;
3) варення готове, якщо крапля сиропу не стікає з нігтя;
4) розливати варення слід холодним, щоб ягідки не вспливати догори, а плавали в сиропі як у желе;
5) вихід можна оцінити за кількістю цукру: 1 кг цукру ~ 1 літр варення
Відцвіли акації, які два тижні супроводжували мій ранковий тенис. Аромат та мережево їхніх китиць навіть надихнули на створення першого в житті хокку :-))
Тепер ароматно-мережеву естафету перехопила бузина. Ось дивилась я на неї, та й так мені знову захотілось пережити знайоме ще з дитинства відчуття ЛІТА, коли на початку канікул у бабусі мене завжди посилали нарвати окружків бузини на варення. З цього варення в нашій родині кожного року починались запаси на зиму.
В своєму дорослому житті я підтримувала сімейну традицію скільки могла, аж поки моя алергія не сказала "стоп". Але в цьому році, як не дивно, поки що ця алергія наче не прокинулась (тьфу-тьфу-тьфу!), тож я швиденько вчора нарвала в лісі бузини, й зараз буду варити з неї варення! :-))
Рецепт:
Наобирати з окружків бузини 2 великі жмені маленьких квіточок.
Зварити сіроп з 1 кг цукру на 3 стакани води.
Сіроп варити повгодини, потім дати постояти, потім ще раз поварити, щоб він став густим.
Додати спочатку дрібно (але не дуже) протерті грецькі горіхи та дрібно нарізані 2 лимони.
В кінці додати квітки бузини.
Охолоджене варення розлити по банкам
Бузина
Варимо сироп:
Обираємо бузину, нарізаємо лимони та подрібнюємо горіхи:
Додаємо все до сиропу та варимо ще трохи:
Розливаємо по банкам та додаємо обов'язковий атрибут:
обгортаємо кришку листком із зошита в клітинку! :-))
Підписувати не буду, як це робила бабуся,
бо до нового року все одно не достоїть! :)
Дрібні "таємнички" та поради:
1) варити варення слід в декілька прийомів та декілька днів - тоді ягідки завжди будуть ціленькими та твердими;
2) піну з варення потрібно знімати;
3) варення готове, якщо крапля сиропу не стікає з нігтя;
4) розливати варення слід холодним, щоб ягідки не вспливати догори, а плавали в сиропі як у желе;
5) вихід можна оцінити за кількістю цукру: 1 кг цукру ~ 1 літр варення