мій лист Святому Миколаю
Дорогий Святий Миколаю!
Я ніколи не докучала тобі своїми листами!
Ніколи не просила тебе про виконання моїх забаганок!
А тепер я тобі пишу...
Знаю, що у тебе багато діток і дорослих, яким ти мусиш покласти
під подушку подарунки...
Знаю, що тобі важко приділити увагу всім...
Але, принаймні, послухай мене! Га?
Я з тобою просто поділюсь, що я хотіла б знайти під подушкою 19.12. зранку,
хоч у мене й такої великої подушки нема. Ось бачиш, таке гарненьке крісло-груша і торшер
Якби ти тільки знав, якою щасливою я була б, якби вони опинились у мене в кімнатці!
Якби ти тільки знав, як я вже собі уявляю, що, втомлена після робочого дня, приходжу додому,
вмикаю торшер і падаю у це крісло, сиджу собі і читаю книжечку,
попиваючи гаряче вино з гвоздикою!
P.S. Ніхто не зобов'язує тебе, Миколаю, виконувати забаганки усіх, але й ніхто не може заборонити мені помріяти...
Я ніколи не докучала тобі своїми листами!
Ніколи не просила тебе про виконання моїх забаганок!
А тепер я тобі пишу...
Знаю, що у тебе багато діток і дорослих, яким ти мусиш покласти
під подушку подарунки...
Знаю, що тобі важко приділити увагу всім...
Але, принаймні, послухай мене! Га?
Я з тобою просто поділюсь, що я хотіла б знайти під подушкою 19.12. зранку,
хоч у мене й такої великої подушки нема. Ось бачиш, таке гарненьке крісло-груша і торшер
Якби ти тільки знав, якою щасливою я була б, якби вони опинились у мене в кімнатці!
Якби ти тільки знав, як я вже собі уявляю, що, втомлена після робочого дня, приходжу додому,
вмикаю торшер і падаю у це крісло, сиджу собі і читаю книжечку,
попиваючи гаряче вино з гвоздикою!
P.S. Ніхто не зобов'язує тебе, Миколаю, виконувати забаганки усіх, але й ніхто не може заборонити мені помріяти...