"А знаєте, хто мене першими привітав? у мене сидять гості, аж тут телефонний дзвінок. Телефонують з Макіїївки. там хор такий хороший є. Кажуть: "Ліно Василівно, а що у вас там гості? То передайте їм вітання "от данєцкіх бандітов!"
вчора була презентація її книжки в "Українському домі". з 17:00 по 20:00 - вщент забитий великий зал, люди стояли у проходах, сиділи між рядами, стояли, бо чекали, коли ж Вона нарешті виступить. решта, якій вже не вистачило місця, сиділа в коридорчику біля плазми, на якій транслювали все те, що відбувалось у залі, і час від часу шиииииикали, щоб не шуміли ті, котрі стоячи у черзі розмітали з шаленою швидкістю нововиданий Її роман, мовляв, нічого ж не чути.
наприкінці Ліна Костенко взяла слово. говорила хвилин сорок. в залі - тиша. жартувала й іронізувала. в першому ряду сиділа Ганна Герман і новопризначений Міністр культури, (не знаю його на ім"я, але знаю, що в Партії регіонів він виконував почесну місію вигукувати на мітингах "Віііііііііііііііктоооооооооооооор Янукоооооооооооовииииииииииич"). тримав у руках букет з білих тюльпанів, такий лапатий, як банний віник. але квіти так і не вручив, бо Ліна Василівна "розпинала" ПР і всіх їже з ними. та так гарно і влучно! тож Ганя з Міністром, не дочекавшись закінчення вечора, змились з Укрдому. хтось з людей запитав у Міністра культури, чого квіточки не подарував, а він виправдовуватись: "Та ж зів"яли. Де ж такі та Такій дарувати".
насправді, думаю, він злякався. бо, якби тільки виперся на сцену з тим банно-тюльпанним букетом, Ліна Василівна відпарила би йому боки!!!
а якщо кому цікаво, то ввечері або завтра зранку викладу розшифровану версію майже всієї промови Ліни Василівни (деколи казала оператору виключати камеру, бо боялась, що акумулятор сяде).