театрально-злиденне
Напевно, якби я це писала вчора - воно було б набагато емоційніше. Але вчора я фізично не мала сил це зробити.
Вистава Франківського муздрамтеатру "Солодка Даруся" у Києві - це прецедент. По-перше, що український театр, фактично провінційний (бо таке у нас сьогодні ставлення до театральної справи) спричинив фурор, як якийсь Ленком, який у нас частіше гастролює, аніж усі українські театри разом взяті. По-друге, що квитки розкупили задовго до. По-третє, вони і їхня постановка доводять: якщо люди роблять свою справу з любов"ю, якщо віддаються цій справі, якщо горять цим, то про них заговорять не лише у їхньому регіоні, але, зрештою, на цілу Україну.
Тільки шкода, що преса швидше прийде на прес-конференцію з приводу вистави, яку привозить той же ж Ленком, аніж на прес-конференцію "якогосьтамневідомогомуздрамтеатрузякогосьтамфранківська". Тільки шкода, що, власне, навіть якби й хотів прийти і зробити матеріал про їхні гастролі у Києві, то керівництво того чи іншого ЗМІ довго і з недовірою запитуватиметься: "А чому? Ну, і що?". В гіршому випадку запитають: "Тобі що гроші за це заплатили?" Сміх та й годі. Бо що може заплатити державний обласний театр, який грошей на гастролі не має.
Оце ще один ляпас нам усім. Боже, на їхню виставу у Франківську за рік розкупляють квитки. "Солодка Даруся" (до речі, дипломна робота студентів) - подія для цього міста. А театр не може собі дозволити гастролі не те, що Україною, ба навіть Франківщиною. У них немає власного автобуса. Для них: добові, проїзд, проживання, оренда залу - це шалені гроші (дехто такі гроші витрачає за день, наприклад, полетіти на вечерю до Цюриха).
Їм щоб поїхати на гастролі - треба виставити себе на конкурс від Мінкульту. Виграти цей конкурс (а ми знаємо, як у нас виграються конкурси) і лише тоді, якщо вони візьмуть свої шапки, та підуть з простягнутою рукою по спонсорах-меценатах, назгрібають трішечки грошенят, тоді гастролі нарешті стануть можливими. Зате очільник Міністерства культури прийде в зал і театрально аплодуватиме, почне розціловувати Марію Матіос, щоб трошечки її слави собі зачерпнути, а потім казатиме: які молодці! у такі важкі та скрутні часи, а таке роблять! а миж їм теж допомагаємо (ага, за залишковим принципом)!!!
Тьху!!!
І ще одне. Скажіть мені, коли ви їдете в іншу країну не по роботі, а на відпочинок, ви ж не біжите у парламент, сенат і т.д. тієї країни, в яку приїхали?! Правда ж?! Ви йдете в театри, музеї, галереї. То чого ж ви так паритесь тими нашими сраними політиками і тільки й обговорюєте, чим "пукнув" Янукович, що "цвиркнула" Тимошенко, чим "покакав" Литвин і т.д., і т.п.?!
Може, це і наївно звучить, трохи по-дитячому. Але якби ЗМІ менше почали б звертати увагу на політиків і на їхні пустопорожні заяви, то вони менше їх би і розповсюджували. Бо нікому було б сліхати це наперед продумане перегавкування, присмачене філіграннами обзиваннями чи анекдотиками про опонента.
Я не пам"ятаю дослівно і шкода, що інтернет-сторінка не передасть тих емоцій, з якими, здається було сказано вчора на виставі таке: "Срав я на вашу владу!"
Вистава Франківського муздрамтеатру "Солодка Даруся" у Києві - це прецедент. По-перше, що український театр, фактично провінційний (бо таке у нас сьогодні ставлення до театральної справи) спричинив фурор, як якийсь Ленком, який у нас частіше гастролює, аніж усі українські театри разом взяті. По-друге, що квитки розкупили задовго до. По-третє, вони і їхня постановка доводять: якщо люди роблять свою справу з любов"ю, якщо віддаються цій справі, якщо горять цим, то про них заговорять не лише у їхньому регіоні, але, зрештою, на цілу Україну.
Тільки шкода, що преса швидше прийде на прес-конференцію з приводу вистави, яку привозить той же ж Ленком, аніж на прес-конференцію "якогосьтамневідомогомуздрамтеатрузякогосьтамфранківська". Тільки шкода, що, власне, навіть якби й хотів прийти і зробити матеріал про їхні гастролі у Києві, то керівництво того чи іншого ЗМІ довго і з недовірою запитуватиметься: "А чому? Ну, і що?". В гіршому випадку запитають: "Тобі що гроші за це заплатили?" Сміх та й годі. Бо що може заплатити державний обласний театр, який грошей на гастролі не має.
Оце ще один ляпас нам усім. Боже, на їхню виставу у Франківську за рік розкупляють квитки. "Солодка Даруся" (до речі, дипломна робота студентів) - подія для цього міста. А театр не може собі дозволити гастролі не те, що Україною, ба навіть Франківщиною. У них немає власного автобуса. Для них: добові, проїзд, проживання, оренда залу - це шалені гроші (дехто такі гроші витрачає за день, наприклад, полетіти на вечерю до Цюриха).
Їм щоб поїхати на гастролі - треба виставити себе на конкурс від Мінкульту. Виграти цей конкурс (а ми знаємо, як у нас виграються конкурси) і лише тоді, якщо вони візьмуть свої шапки, та підуть з простягнутою рукою по спонсорах-меценатах, назгрібають трішечки грошенят, тоді гастролі нарешті стануть можливими. Зате очільник Міністерства культури прийде в зал і театрально аплодуватиме, почне розціловувати Марію Матіос, щоб трошечки її слави собі зачерпнути, а потім казатиме: які молодці! у такі важкі та скрутні часи, а таке роблять! а миж їм теж допомагаємо (ага, за залишковим принципом)!!!
Тьху!!!
І ще одне. Скажіть мені, коли ви їдете в іншу країну не по роботі, а на відпочинок, ви ж не біжите у парламент, сенат і т.д. тієї країни, в яку приїхали?! Правда ж?! Ви йдете в театри, музеї, галереї. То чого ж ви так паритесь тими нашими сраними політиками і тільки й обговорюєте, чим "пукнув" Янукович, що "цвиркнула" Тимошенко, чим "покакав" Литвин і т.д., і т.п.?!
Може, це і наївно звучить, трохи по-дитячому. Але якби ЗМІ менше почали б звертати увагу на політиків і на їхні пустопорожні заяви, то вони менше їх би і розповсюджували. Бо нікому було б сліхати це наперед продумане перегавкування, присмачене філіграннами обзиваннями чи анекдотиками про опонента.
Я не пам"ятаю дослівно і шкода, що інтернет-сторінка не передасть тих емоцій, з якими, здається було сказано вчора на виставі таке: "Срав я на вашу владу!"