Ало, це боулінг-клуб? - Ні, це СІЗО.

[les_vakula]

На сайті одного київського боулінг-клубу (не буду вказувати його назву, аби мене потім не згадалим незлим-тихим))) вказані два номери телефонів замовлення доріжок. Так от зранку зателефонувала на один із них. Розмова вийшла такою:
- Добрий день!
- Добрий!
- Скажіть, будь ласка, у кафешці біля доріжок я забула у Вас кілька днів тому свої окуляри? Ви їх часом не знаходили?
- Це не боулінг-клуб, це тюремний департамент.

Післяобіду вирішила перетелефонувати на інший номер, вказаний на сайті.

- Добрий день! Це боулінг-клуб?
- Доброго вам здоров"ячка! А шо, хотіли доріжку заказати? То приходьте! Але доріжки у нас хрєнові.
- :))))))))))) А чому?
- Бо ми СІЗО. Але, як дуже хочете, то ми Вам організуємо боулінг. Заходьте до нас, познайомимося.

Далі ми познайомилися з дядьком (якийсь там начальник якогось там департаменту, але не тюремного). Щиро запрошував у гості.