Jan 07, 2010 22:05
Водка с кровью
В гранённом стакане
Пей залпом, комрад,
Мир на грани
Свободу добывают
Не словом, а делом:
Si vis pacem - para bellum
Время пришло
Приказ - «В ружьё!»
Слышишь, как глотки
Дерёт вороньё?
Встретить готовится
Алый рассвет -
Битое солнце
В холодном стекле
Целься, огонь
Не в бровь, а в глаз
Руки дрожат
Лишь в первый раз
Рваными душами
Пьяными тушами
Морги завалены
Блюю и слушаю
Как вещает CNN:
На западном фронте - без перемен
* * *
Перебежать улицу на красный свет
Гнать 200 по встречной, забыв тормоза
И думать, что жизнь - это просто игра,
Где Смерть не посмотрит Герою в глаза.
И верить, что ты - этот самый Герой
Свободный и сильный, как сам Господь Бог
Испытывать долю, как в казино,
Ставя то на 13, то на зеро.
Искать Идеал и Потерянный Рай
В постели чужой и бокале вина
С друзьями в таверне, где ночь коротка
Испив чашу с ядом залпом до дна.
И быть одиноким, имея толпу
Не понятым теми, с кем пил, и с кем спал
Пытаться сначала вернуться в игру,
Но чувствовать с болью, что ты опоздал.
* * *
Шаг вперёд, ноль - назад:
Вальсом пройдёмся по их нервам
Революционный наш парад
Мы начинаем с левой!
Плотнее ряды, в руках автомат -
Давись свинцом, скотина!
К стене всех пидоров и блядей,
Чтоб жила Украина!
Близится суд, приговор готов -
В топку, суки, мандаты
Мадам Гильотина свидания ждёт:
В очередь, бюрократы!
Ти казав, що не будеш рабом
Не надінеш ярмо і кайдани
З прапорами ходив на майдани
Ти казав, що не будеш рабом
З телевізорів тебе любили
Обіцяли достойне життя
А на справді інфляцієй били
І казали: «Це він, а не я!»
З кабінетів ВР та Кабміну
Роздивлялись тебе у вікно
І до тебе верталися спиною,
Наче ти на подвір’ї лайно
Але ти вибачав їм негоду,
Не помітив, як втратив свободу
Ти казав, що не будеш рабом
Тож повстань, український народе!
* * *
Ботанік збирає рослини
Диявол збирає душі
Художник малює картини
Кухар готує суші
І лише олігарх падлюка
Нічого для країни не робить
Окрім того, що українців
Все по селах і містах гнобить
З депутатським значком на грудях
Він як звіра людину травить
І нові та нові податки
з продавців на ринку давить
До копійки казну розкрав він,
всі заводи і пароходи
Ну а потім добрався, звичайно,
і до матінки нашій Природи
Заповідні степи деребанить
Під мисливські угіддя та дачі
І насрати йому що малі
діти з голоду в селах плачуть
- А навіщо його обрали? -
Запитав я у перехожих
- Бо давав бабусям грєчку
І казав, що він - хороший
Слэм