В Крим з наметами
На вихідні їздили в Крим. Під Судак, мис Меганом. З наметами. Враження, досвід і поради з того такі:
1. Про дорогу. Їхати саме на Меганом вирішили спонтанно, вже в Сімферополі. Маршруткою треба дістатися Судака, вони ходять кожні 15 хвилин. Квиток коштує 25-26 гривень, їхати 1,5-2 години. В каси за квитками нереальні черги. Не стійте. Підходьте до водія маршрутки і просіть, аби взяв так, на додаткові стільці. Вони беруть, платите ті ж 25 гривень. На всіляких таксистів і неяних чуваків, які довозять за 100 грн. - не ведіться.
2. Як дістатися з Судака. Як туристи-дилетанти карти з собою не мали. Від того і постраждали. Доїхали до Судака і почали розпитувати, як дійти до Меганома. Усі відповідали різне - одні, що це займе 4 години, інші - 20 хв... Врешті-решт ми обходили півміста, пішли зовсім не в той бік, задовбалися. Якийсь чоловік погодився нас довезти. Щоправда, за 40 грн. Ну але вже було пофіг.
Насправді, до Меганома - 13 км. У місто з автовокзалу заходити не треба. По тій дорозі, що йде від нього спускатися - вниз і вниз. Найліпше доїхати до повороту на с. Богатое на маршрутці, а там трохи пройти.
3. Про кемпінг. Місцевість по-своєму гарна - така собі степова напівпустеля. Навколо гори-гори-гори. Гарно. Але є суттєвий мінус - відсутність дерев. Жодного нема, відповідно, ніякого затінку. Хіба від скель на березі. Пляж - або галька (на ньому чимало людей), або каміння (там людей взагалі обмаль-обмаль). Відносно недалеко є кілька магазинчиків і кав'ярень (ціни в принципі помірні), є машина, де можна брати питну воду.
4. Інші варіанти. Якщо від Судака поїхати під Новий Світ, десь до с. Веселе - по ніякої пустелі там вже не буде. Купа дерев, гарний пляж, ще менше людей, бухти трьох кольорів, гроти. Ну ми про те місце дізналися запізно. Але й на Меганомі чудово провели час.
Про те, як ми провтикали потяг на Київ (сиділи собі на вокзалі, їли черешні, а він благополучно поїхав) і як наступного дня таки опинилися вдома, розкажу в іншому пості. До речі, коли наш потяг втік, у нас в кишені лишалося гривні три.
1. Про дорогу. Їхати саме на Меганом вирішили спонтанно, вже в Сімферополі. Маршруткою треба дістатися Судака, вони ходять кожні 15 хвилин. Квиток коштує 25-26 гривень, їхати 1,5-2 години. В каси за квитками нереальні черги. Не стійте. Підходьте до водія маршрутки і просіть, аби взяв так, на додаткові стільці. Вони беруть, платите ті ж 25 гривень. На всіляких таксистів і неяних чуваків, які довозять за 100 грн. - не ведіться.
2. Як дістатися з Судака. Як туристи-дилетанти карти з собою не мали. Від того і постраждали. Доїхали до Судака і почали розпитувати, як дійти до Меганома. Усі відповідали різне - одні, що це займе 4 години, інші - 20 хв... Врешті-решт ми обходили півміста, пішли зовсім не в той бік, задовбалися. Якийсь чоловік погодився нас довезти. Щоправда, за 40 грн. Ну але вже було пофіг.
Насправді, до Меганома - 13 км. У місто з автовокзалу заходити не треба. По тій дорозі, що йде від нього спускатися - вниз і вниз. Найліпше доїхати до повороту на с. Богатое на маршрутці, а там трохи пройти.
3. Про кемпінг. Місцевість по-своєму гарна - така собі степова напівпустеля. Навколо гори-гори-гори. Гарно. Але є суттєвий мінус - відсутність дерев. Жодного нема, відповідно, ніякого затінку. Хіба від скель на березі. Пляж - або галька (на ньому чимало людей), або каміння (там людей взагалі обмаль-обмаль). Відносно недалеко є кілька магазинчиків і кав'ярень (ціни в принципі помірні), є машина, де можна брати питну воду.
4. Інші варіанти. Якщо від Судака поїхати під Новий Світ, десь до с. Веселе - по ніякої пустелі там вже не буде. Купа дерев, гарний пляж, ще менше людей, бухти трьох кольорів, гроти. Ну ми про те місце дізналися запізно. Але й на Меганомі чудово провели час.
Про те, як ми провтикали потяг на Київ (сиділи собі на вокзалі, їли черешні, а він благополучно поїхав) і як наступного дня таки опинилися вдома, розкажу в іншому пості. До речі, коли наш потяг втік, у нас в кишені лишалося гривні три.