Весела нічка в БЦ
Поїхали з друзями в Білу Церкву. Погуляли парком (шикарний!), посиділи за шашликами і благополучно провтикали останню маршрутку в Київ. Поїхала перед самим нашим носом.
Довелося купувати квитки на електричку. На квитках і на потязі чомусь було написано: "Миронівка - Фастів", але на моє: "А ми тільки до Фастова їдемо?" ніхто не зважив.
У вагоні, окрім нас дев'ятьох, їхало ще кілька калік. Вони повиходили на якихось станціях, а ми все грали в мафію. Тут у вагон зайшла пара (з ними познайомилися ще на вокзалі, вони так само прогавили маршрутку в Київ) і запитала, чи нас не насторожують слова водія: "Кінцева станція. Звільніть вагони. Потяг прямує в депо". Не насторожили, бо ми їх не чули. А потяг собі хоч і повільно, але їхав далі...
...О майже 23.00 ми опинилися майже у депо. Водій, відкриваючи двері електрички сказав: "Якщо не будете телитися, встигнете на останню електричну до Києва". Натовпом ми побігли на фастівський вокзал.
Капєц, який стрьомний вокзал. Електричку бачили. Поїхала перед самим нашим носом. Вона була остання. Довелося купувати квитки на найближчий потяг до Києва (Трускавець-Харків).
Близько першої ночі ми таки нарешті опинилися вдома. Разом з Даринкою і Галинкою, бо на метро вони вже не встигли (міліціонер зачинив двері перед самим їхнім носом).
Довелося купувати квитки на електричку. На квитках і на потязі чомусь було написано: "Миронівка - Фастів", але на моє: "А ми тільки до Фастова їдемо?" ніхто не зважив.
У вагоні, окрім нас дев'ятьох, їхало ще кілька калік. Вони повиходили на якихось станціях, а ми все грали в мафію. Тут у вагон зайшла пара (з ними познайомилися ще на вокзалі, вони так само прогавили маршрутку в Київ) і запитала, чи нас не насторожують слова водія: "Кінцева станція. Звільніть вагони. Потяг прямує в депо". Не насторожили, бо ми їх не чули. А потяг собі хоч і повільно, але їхав далі...
...О майже 23.00 ми опинилися майже у депо. Водій, відкриваючи двері електрички сказав: "Якщо не будете телитися, встигнете на останню електричну до Києва". Натовпом ми побігли на фастівський вокзал.
Капєц, який стрьомний вокзал. Електричку бачили. Поїхала перед самим нашим носом. Вона була остання. Довелося купувати квитки на найближчий потяг до Києва (Трускавець-Харків).
Близько першої ночі ми таки нарешті опинилися вдома. Разом з Даринкою і Галинкою, бо на метро вони вже не встигли (міліціонер зачинив двері перед самим їхнім носом).