Історії кохання

Sep 15, 2007 17:21

треба обривати там, де вони ще здаються красивими. Бо потім просто стає порожньо. Всі ці повідомлення, листи, рефлексії раптом втрачають сенс і колишню силу і набирають протилежної ціни. І ти просто страшенно дивуєшся: куди і коли в дупу зникла ця грьобана Атлантида почуттів?
    Я от приміром просто професіонал у цій справі. Чим наразі зовсім не пишаюся. Хіба навчилася регулювати рівень болю, як вогонь конфорки газової плитки, щоб повільно варити на ньому бульон із субпродуктів фаховості. Та ще радіти тотальній відсутності апетиту, приголомшливому схудненню і непотрібності сну.

ІренаКарпа

Previous post Next post
Up