Справжнє
Важливі не стосунки з людьми, не кар"єра, не місце там десь у якомусь контексті - все до дупи. Важливе дещо інше. Якщо всі ці "твердині" - стосунки, кар"єру, становище тощо розставити квадратами, то істина сочитиметься тонкими струминами десь поміж ними, у ледь помітних просвітах. І тільки страждання, тільки якийсь незбіг здатен спричинити переломи в цій системі. Із тріщин, як трава крізь асфальт, проростає справжнє. Звідти і тільки звідти можна почути голос душі - він такий тихий і такий чистий. Треба дуже сильно напружувати слух. А кому хочеться напружуватися, коли все зашибісь у коханні, кар"єрі й статусі? Навіщо? А страждання - най брутальний друг - здирає з нас шпалери доброзичливої тупості і змущує крізь розідрані повіки п"ялитися в усвідомлення самих себе... для початку.