аналоговий годинник
Все починалось дуже мирно - мені захотілось на робочий стіл аналоговий годинник (це вже через півгодини я чудово розуміла, що відміряти рівно п*ять хвилин у мене було мінімум десять різних інших способів). Я знайшла якусь програму для цього і давай її встановлювати. Коли розміри закачки перевершили всі сподівання і встановити бажане так і не вдалося, я почала її так само старанно зносити. Разом з нею знесла половину віндовз. Потім виявилось, що пароль від лінукс забула. Таким чином на один вечір яя залишилась без ноута, а своїй дитині додала роботи більш ніж на добу. Сором-сором, що називається. Зате тепер дома я переконаний прибічник універсалізму - ніякого захоплення якоюсь однією операційкою.