Feb 10, 2014 16:08
Марія Старожицька
присвячено Tina Peresunko
Дівчина довго збирала гусяче пір`я
Кожну з ночей без сну видирала з подушки
В час, коли чулося, що ось тут, на подвір`ї
Вже під будинком прямо стріляють пушки
Це ось така акустика у столиці
Вибухи, постріли - краще чути чимдалі
Ось так пір`їна - довга, немов з орлиці,
Стихло, здається? Ні, ще гупає далі
Потім, коли зібрала його багато,
Білі-пухнасті крила собі зробила
І полетіла, тільки би не чекати,
І понад боєм високо пролетіла
Той, хто помітив, вирішив - янгол з неба,
В місиві чорнім його охоронець білий
І у двобої вистояв так, як треба,
І вже під ранок вийшов із пекла цілий
Дівчина плаче - ну і бруднющі крила,
Палену гуму чисто не відіпрати…
… На батареї сушиться янгол білий,
В ніч йому знову прийдеться вилітати
поезія Майдану,
поезія