(no subject)

Feb 02, 2014 00:14

ІНТИМНЕ
Ото ж бо й воно, а ще краще - авжеж!
Я викопував спогади з мулу,
Я любив Україну МИНУЛУ
Освітлену відблиском давніх пожеж,
Озвучену дзвону відлунням,
Освячену тілом нетлінним,
Пропахлу болотом і полем,
Відчуту коханням і болем.

Тиснуть міста, але сумно у селах.
Я мріяв і спав без упину,
Я МАЙБУТНЮ любив Україну,
Збудовану з хмар і веселок,
Яку не здолає пітьма,
Піднесену над усіма,
Прекрасну, як Царство Небесне,
Безсмертну, відкОли воскресне.

Пляшку бензину і гноту, будь-ласка!
Як нікОли, незвично, уперше
Я люблю Україну ТЕПЕРІШНЮ,
Українців з обличчями в масках,
Українок, що носять бруківку,
Київ, що дозріває узимку,
Вал вогнянИй на Грушевського,
Мєнта за щитом, а ти вріж його
Ланцюгом! Є петарди і бити...
Неньку варто звикати любити!

Дмитро Корчинський

поезія Майдану

Previous post Next post
Up