експеримент "місяць не в АТО" продовжується.
експеримент вимушений - навіть вимучений.
Ми їздимо в АТО тому що:
- Нова пошта доходить не всюди
- Не всі можуть своєчасно виїхати на Нову пошту й забрати груз, іноді груз лежить тиждень. доки хлопці знайдуть можливість виїхати за ним
- з новими для нас бійцями. які прислали заявки, ми повинні знайомитись, це частина обов"язкової перевірки
- також бажано бачити позицію (куди пустять і що дозволять побачити), аби ми могли краще розуміти потреби бійців
- іноді волонтери можуть підказати, що потрібно, наш досвід теж багато чого вартий, тому мусімо обов"язково спілкуватись з хлопцями на місці
- іноді хлопці на місцях підказують нам такі речі, які за три роки навіть в голову не могли прийти (їх досвід теж дорогого вартий)
- іноді саме волонтери знайомлять підрозділи, що стоять поруч, але відносять до різних бригад, а наші лапи довгі, а в нас знайомства скрізь
і останнє - проїзджаючи по фронту, ми бачимо цілісну картину - і потім можемо подавати її на своїх сторінках
Волонтери - останній мостик між фронтом та тилом. Але для цього волонтери повинні бачити той самий фронт, тримати руку на пульсі, чути його кожного дня, бачити його не рідше, аніж раз на два тижні. Бо фронт змінюється настільки блискавично, що коли раптом зробиш перерву в місяць - повернешся зовсім на інший фронт.
Ми зробили перерву в місяць.
Ми змушені були - я захворіла, ми шукали виходи, обстеження, лікування...
Заявок було небагато - і ми намагались справлятись з допомогою Нова пошта, дякуємо їй ще раз, і безмежно.
Усе це робиться тихо та непомітно - ось сьогодні пішло одразу дві посилки у різних напрямках фронту. Ще одна готується.
Це - партія медикаментів, бочка для солярки, шини на бойовий автомобіль
Готуються до висилання - ще одна бочка, цвяхи та скоби, мішки
Це буде завтра. І так кожного дня.
Чи задоволені ми таким ритмом роботи - ми в тилу, закуповуємо що треба, відправляємо новою поштою - ні, не задоволені.
Ми можемо допомогти лише тим, кого ми добре знаємо - або тим, кого ми можемо перевірити телефонним дзвінком. Цього мало.
І деякі заявки в нас підвисли.
А хлопці чекають...
Чи можемо ми виконувати ще одне завдання волонтера - розказувати людям про фронт, подавати його на фотографіях, відеозаписах, у діалогах - ні, не можемо.
Бо ми тут. Бо пройшов місяць. Той фронт, що там. вже зовсім не той, що був місяць тому.
Він дуже швидко змінюється, наш фронт.
Робота робиться, і навіть класно робиться - але нам цього мало.
Бо основна робота фронтового волонтера - це фронт. Це коли ми на фронті.
... ви помітили, я навіть не прошу у вас допомоги.
Мені незручно. Я фронтовий волонтер, і я сиджу в тилу вже місяць.
А допомога дуже потрібна.
Бо на сьогодні в нас 18 заявок. І ми мусімо їх зробити, чого б нам це не коштувало - бо пофіг, пофіг, що ти в тилу. І не цікавить нікого особливо, що ти хворієш.
Бо ти взялась за цей шматок роботи - то ж будь така ласкава, тягни його.
Бо на твою допомогу чекають там, на фронті.
Ось наші реквізити. Вони завжди знаходяться тут
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324 основні
Приватбанк, на имя Анны Косиновой
КАРТЫ ДЛЯ ПОМОЩИ ФРОНТУ
5168742325629057 гривневая карточка
5168742011739731 евро
5168742017380183 долларовая
ТАКОЖ ПРАЦЮЄ НОВА АЛЬТЕРНАТИВНА КАРТКА ОЩАДБАНКУ - збір на потреби фронту
4790 7010 0831 3362 Ощадбанк
Макарова Діна Костянтинівна
Карточка для помощи мирным жителям и переселенцам:
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косинова
Карточка для поддержания штанов (аренда, ком.услуги, питание и СБОР НА ДОМ ДЛЯ Ф.О.Н.Д.а):
5168 7423 3732 8052 Макарова Дина Константиновна, банк Приват.
PayPal btf-1@ukr.net
І вкотре дякую вам, люди.
І дякуємо знову Нова пошта - завдяки вашій роботі ми можемо взяти відпустку (лікарняний) і працювати з фронтом, не виїжджаючи з Києва
... але цього мало.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1362215020505862 Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.