ФОНД Дианы Макаровой: ПІСНЯ
Третій рік шукаю пісню.
Мені не вистачає пісні.
Кожна війна народжує пісню, яку співають усі. Наша війна теж співає - українці завжди співають, коли хочеться плакати.
Навіть є вже цілий фестиваль - пісні АТО.
Я подивилась одне відео з цього фестівалю, найперші кадри мене здивували - там якась білявка у платтячку-комбінації, світячи колінками, звабливо переступаючи ніжками, розгортала руки і фальшиво співала щось про Україну і свою любов до неї. Білявка не попадала в ноти, але вдало заміняла фальш патетикою та звабливістю.
Якщо відключити звук і просто дивитись виступ - пісні можна було б дати назву "Возьмі мєня сразу, возьмі мєня всю"
Звичайно, дівчатко співало як вміло, зростаючи на групі Комбінація та Ані Лорак. Але я не стала далі дивитись фестиваль Пісні АТО.
Розумію, що там могли бути - й були! - прекрасні пісні. Мабуть.
Тепер вже не взнаю.
Час від часу я бачу в фейсбуці заклики "Пісня про АТО, яка підірвала мережу!" - і грішна, клікаю на лінк, йду слухати...
... і чую черговий пафос.
Відеострічки від Міністерства оборони чи Мінстеця, прости господи, викликають лише регіт.
Чого варта лише ̶П̶і̶с̶н̶я̶ ̶П̶р̶о̶ ̶Л̶о̶п̶а̶т̶у̶ Балада про піхоту, над якою пореготали свого часу й бійці, й волонтери
https://www.youtube.com/watch?v=HZlyOmsDjew
Загалом читається як "Йдіть на контракт, у нас є лопати!"
Не будемо далі порівнювати лопати суворовського спецназу 78-го року розливу
http://www.economics.com.ua/…/…/suvorov_viktor/spetsnaz/read
з лопатами нашої нещасної піхоти
і я тут загалом не про лопати, а про пісню...
... мені не вистачає пісні.
пісні періоду нашої війни найчастіше або нагадують хрипке шестиструння афганської ностальгії, або - той же пафос, Україно, ми єдині, сльози, сльози, бідна ненька...
Усе воно, конєшно, так, і в моїй душі давно запеклись сльози - але коли воно ллється з таким бездушним пафосом, то краще б жували, їй-Богу.
Я чому полюбила одразу Лесю Рой (гурт Телері), з перших акордів - там нема пафосу. Там спокійна упевнена уронія - але від її пісень іноді мороз по шкірі.
Мені не вистачає пісні, але є одна...
Коли ми з Лесею, я завжди її прошу. Не вона написала ту пісню, але вона співає її так же спокійно й безпафосно, як автор.
І коли слухаю я цю пісню - я розумію, що в мене стане сили пройти усе, що я пройшла, і йти собі далі по цій війні. Спокійно й без пафосу.
Бо ми з тобою добровольці...
і далі - все. І страшні соняхи літа 14-го, і сірий сніг зими 15-го, і рожева від пролитої на бинти крові осінь 16-го, і навіть снуле літо 15-го.
Насправді є пісня. Й не одна.
Але надто мало таких же - непафосних, страшних своїм рішучим спокоєм.
Справжніх пісень нашої війни.
В мене просто не було часу за ці майже три роки слухати їх, шукати, фільтрувати.
Допоможіть знайти такі?
А поки що - ми з тобою добровольці. Ніхто не гнав, самі пішли. Спокійно.
Так?
https://www.youtube.com/watch?v=jJbmnQECPXo
https://www.youtube.com/watch?v=xoWfHOUOsPc
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1832766966982073
Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.
Мені не вистачає пісні.
Кожна війна народжує пісню, яку співають усі. Наша війна теж співає - українці завжди співають, коли хочеться плакати.
Навіть є вже цілий фестиваль - пісні АТО.
Я подивилась одне відео з цього фестівалю, найперші кадри мене здивували - там якась білявка у платтячку-комбінації, світячи колінками, звабливо переступаючи ніжками, розгортала руки і фальшиво співала щось про Україну і свою любов до неї. Білявка не попадала в ноти, але вдало заміняла фальш патетикою та звабливістю.
Якщо відключити звук і просто дивитись виступ - пісні можна було б дати назву "Возьмі мєня сразу, возьмі мєня всю"
Звичайно, дівчатко співало як вміло, зростаючи на групі Комбінація та Ані Лорак. Але я не стала далі дивитись фестиваль Пісні АТО.
Розумію, що там могли бути - й були! - прекрасні пісні. Мабуть.
Тепер вже не взнаю.
Час від часу я бачу в фейсбуці заклики "Пісня про АТО, яка підірвала мережу!" - і грішна, клікаю на лінк, йду слухати...
... і чую черговий пафос.
Відеострічки від Міністерства оборони чи Мінстеця, прости господи, викликають лише регіт.
Чого варта лише ̶П̶і̶с̶н̶я̶ ̶П̶р̶о̶ ̶Л̶о̶п̶а̶т̶у̶ Балада про піхоту, над якою пореготали свого часу й бійці, й волонтери
https://www.youtube.com/watch?v=HZlyOmsDjew
Загалом читається як "Йдіть на контракт, у нас є лопати!"
Не будемо далі порівнювати лопати суворовського спецназу 78-го року розливу
http://www.economics.com.ua/…/…/suvorov_viktor/spetsnaz/read
з лопатами нашої нещасної піхоти
і я тут загалом не про лопати, а про пісню...
... мені не вистачає пісні.
пісні періоду нашої війни найчастіше або нагадують хрипке шестиструння афганської ностальгії, або - той же пафос, Україно, ми єдині, сльози, сльози, бідна ненька...
Усе воно, конєшно, так, і в моїй душі давно запеклись сльози - але коли воно ллється з таким бездушним пафосом, то краще б жували, їй-Богу.
Я чому полюбила одразу Лесю Рой (гурт Телері), з перших акордів - там нема пафосу. Там спокійна упевнена уронія - але від її пісень іноді мороз по шкірі.
Мені не вистачає пісні, але є одна...
Коли ми з Лесею, я завжди її прошу. Не вона написала ту пісню, але вона співає її так же спокійно й безпафосно, як автор.
І коли слухаю я цю пісню - я розумію, що в мене стане сили пройти усе, що я пройшла, і йти собі далі по цій війні. Спокійно й без пафосу.
Бо ми з тобою добровольці...
і далі - все. І страшні соняхи літа 14-го, і сірий сніг зими 15-го, і рожева від пролитої на бинти крові осінь 16-го, і навіть снуле літо 15-го.
Насправді є пісня. Й не одна.
Але надто мало таких же - непафосних, страшних своїм рішучим спокоєм.
Справжніх пісень нашої війни.
В мене просто не було часу за ці майже три роки слухати їх, шукати, фільтрувати.
Допоможіть знайти такі?
А поки що - ми з тобою добровольці. Ніхто не гнав, самі пішли. Спокійно.
Так?
https://www.youtube.com/watch?v=jJbmnQECPXo
https://www.youtube.com/watch?v=xoWfHOUOsPc
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1832766966982073
Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.