ФОНД Дианы Макаровой: Фронтові волонтери йдуть. За ними гаснуть ліхтарі.
Фронтові волонтери йдуть.
За ними гаснуть ліхтарі.
На Покрова вони йдуть широким маршем - і ті, хто на фронті частіше, ніж вдома, і ті, хто формує вантажі туди раз на кілька місяців.
Фронтові волонтери йдуть на фронт.
Попереду вогонь.
На Покрова вони мусять бути там, поруч з тими, кому вони підносять патрони вже третій рік.
Ми теж йдемо - а коли ми не йдемо?
:)
Широким, по усьому фронту традиційно, рейсом.
Хитнулася в тумані далечінь. Сліди, що перед нами, стали пилом.
Також сліди ті стали грязюкою - на фронті осінь.
Осінь на фронті - це алярм. В наших кишенях маса списків - там те, що ми купити встигли, те, що нам ще треба закупити.
На фронті осінь, вона настала як завжди, зненацька. Запаси, які були, ми вигребли давно.
Я не хочу думати, що ми НЕ привеземо на Покрова - я не можу не думати про це.
НЕ привеземо генератор - хлопці в чортових гребенях залишаться без мінімальної електрики.
НЕ привеземо теплу білизну - ті, що зайшли в інші чортячі гребені аж влітку, будуть продовжувати мерзнути.
НЕ зробимо ремонт кількох машин - ну, тут вже самі домалюйте.
Ми йдемо. Ми все одно йдемо.
Сьогодні ми ще йдемо (біжімо, летімо) на пошуки ремонту автомобіля.
Йдемо (скачемо, підстрибом, аби встигнути) на закупку господарчих списків - там інструменти, будматеріали, там купа дрібниць, таких непомітних, коли ти в цивілізації - і таких необхідних, коли ти в полі, і до найближчого цивілізованого пункту тридцять км по грязюці. І то раз на тиждень.
Марійко Бурмако, тоненький сильний голос України - дякую за рефрен цього посту.
Коли скінчаться сили у волонтерів?
Тю. Смішне питання.
Ніколи не закінчиться життя. Ніколи не закінчиться терпіння.
... перепрошую за пафос, я розбавляла його посмішкою.
Перепрошую за мовчання - я побігла далі в закупки та упаковку.
Перепрошую за відсутність привітань поіменно - цей пост для вас, мої фронтові волонтери. Будьте.
Перепрошую за перелік імен, кому ми вдячні - цей пост для вас, люди, які своїми грошима допомагають фронту.
Цей пост для вас, хлопці та дівчата, чоловіки та жінки фронту - ті, кому ми підносимо патрони. Будьте.
Завжди любила Покрова - а свято, яке любиш, варто провести в дорозі.
Буду.
Якщо ви хочете допомогти фронту разом з нами, теж фронтовими волонтерами - ось реквізити нашого Ф.О.Н.Д.у
Приватбанк, на имя Анны Косиновой
КАРТЫ ДЛЯ ПОМОЩИ ФРОНТУ
5168742325629057 гривневая карточка
5168742011739731 евро
5168742017380183 долларовая
усі інші реквізити тут https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324
дякую, люди.
дякую, Україно.
Будь.
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1815887862003317
За ними гаснуть ліхтарі.
На Покрова вони йдуть широким маршем - і ті, хто на фронті частіше, ніж вдома, і ті, хто формує вантажі туди раз на кілька місяців.
Фронтові волонтери йдуть на фронт.
Попереду вогонь.
На Покрова вони мусять бути там, поруч з тими, кому вони підносять патрони вже третій рік.
Ми теж йдемо - а коли ми не йдемо?
:)
Широким, по усьому фронту традиційно, рейсом.
Хитнулася в тумані далечінь. Сліди, що перед нами, стали пилом.
Також сліди ті стали грязюкою - на фронті осінь.
Осінь на фронті - це алярм. В наших кишенях маса списків - там те, що ми купити встигли, те, що нам ще треба закупити.
На фронті осінь, вона настала як завжди, зненацька. Запаси, які були, ми вигребли давно.
Я не хочу думати, що ми НЕ привеземо на Покрова - я не можу не думати про це.
НЕ привеземо генератор - хлопці в чортових гребенях залишаться без мінімальної електрики.
НЕ привеземо теплу білизну - ті, що зайшли в інші чортячі гребені аж влітку, будуть продовжувати мерзнути.
НЕ зробимо ремонт кількох машин - ну, тут вже самі домалюйте.
Ми йдемо. Ми все одно йдемо.
Сьогодні ми ще йдемо (біжімо, летімо) на пошуки ремонту автомобіля.
Йдемо (скачемо, підстрибом, аби встигнути) на закупку господарчих списків - там інструменти, будматеріали, там купа дрібниць, таких непомітних, коли ти в цивілізації - і таких необхідних, коли ти в полі, і до найближчого цивілізованого пункту тридцять км по грязюці. І то раз на тиждень.
Марійко Бурмако, тоненький сильний голос України - дякую за рефрен цього посту.
Коли скінчаться сили у волонтерів?
Тю. Смішне питання.
Ніколи не закінчиться життя. Ніколи не закінчиться терпіння.
... перепрошую за пафос, я розбавляла його посмішкою.
Перепрошую за мовчання - я побігла далі в закупки та упаковку.
Перепрошую за відсутність привітань поіменно - цей пост для вас, мої фронтові волонтери. Будьте.
Перепрошую за перелік імен, кому ми вдячні - цей пост для вас, люди, які своїми грошима допомагають фронту.
Цей пост для вас, хлопці та дівчата, чоловіки та жінки фронту - ті, кому ми підносимо патрони. Будьте.
Завжди любила Покрова - а свято, яке любиш, варто провести в дорозі.
Буду.
Якщо ви хочете допомогти фронту разом з нами, теж фронтовими волонтерами - ось реквізити нашого Ф.О.Н.Д.у
Приватбанк, на имя Анны Косиновой
КАРТЫ ДЛЯ ПОМОЩИ ФРОНТУ
5168742325629057 гривневая карточка
5168742011739731 евро
5168742017380183 долларовая
усі інші реквізити тут https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324
дякую, люди.
дякую, Україно.
Будь.
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1815887862003317