Дві державні мови в Україні - це крок не до Швейцарії, а до Білорусі
Originally posted by mr_vld at Дві державні мови в Україні - це крок не до Швейцарії, а до Білорусі
Що може відповісти звичайний українець (не мовознавець), коли йому кажуть, що українська, російська й білоруська подібні, походять зі спільної колиски, а отже, ці народи - брати?
- Якщо одна колиска, то це колиска слов’янська, а не руська й тим більше не російська. Насправді значення слова «руський» - це ціла проблема, особливо мене непокоїть слово «русский» у російській мові. Вона страждає від термінологічної неоднозначності, котра є вельми небезпечною. Деякі колеги-росіяни кажуть, що лексема «русский» має два значення («давньоруський» і «російський»), інші змішують ці поняття. Залишається питанням, чи існувала колись одна спільна давньоруська мова. І сьогодні ми знаємо напевне, що Русь була багатомовною, літописи згадують також про неслов’янськомовні народи, що мешкали в її кордонах, але навіть якщо говорити про слов’янськомовні, то вони неоднорідні від самого початку. Втім, коли йдеться про писемні джерела, то якусь єдність визначали релігійна сфера й те, що ми нині звемо церковнослов’янською мовою. Є теза, що певні тексти (наприклад, новгородські), писали понаддіалектною формою давньоруської мови (як її називає російський колега Анатолій Залізняк), і ця понаддіалектна форма має під собою київський ґрунт. Інколи вживають слово «давньоукраїнський». Якщо дуже хочеться, то його можна використовувати, але термін «український» стосовно тих часів є, безперечно, анахронізмом. Те саме стосується й терміна «русский», яким послуговуються північні сусіди в значенні власне «російський».
( Читати більше )
Що може відповісти звичайний українець (не мовознавець), коли йому кажуть, що українська, російська й білоруська подібні, походять зі спільної колиски, а отже, ці народи - брати?
- Якщо одна колиска, то це колиска слов’янська, а не руська й тим більше не російська. Насправді значення слова «руський» - це ціла проблема, особливо мене непокоїть слово «русский» у російській мові. Вона страждає від термінологічної неоднозначності, котра є вельми небезпечною. Деякі колеги-росіяни кажуть, що лексема «русский» має два значення («давньоруський» і «російський»), інші змішують ці поняття. Залишається питанням, чи існувала колись одна спільна давньоруська мова. І сьогодні ми знаємо напевне, що Русь була багатомовною, літописи згадують також про неслов’янськомовні народи, що мешкали в її кордонах, але навіть якщо говорити про слов’янськомовні, то вони неоднорідні від самого початку. Втім, коли йдеться про писемні джерела, то якусь єдність визначали релігійна сфера й те, що ми нині звемо церковнослов’янською мовою. Є теза, що певні тексти (наприклад, новгородські), писали понаддіалектною формою давньоруської мови (як її називає російський колега Анатолій Залізняк), і ця понаддіалектна форма має під собою київський ґрунт. Інколи вживають слово «давньоукраїнський». Якщо дуже хочеться, то його можна використовувати, але термін «український» стосовно тих часів є, безперечно, анахронізмом. Те саме стосується й терміна «русский», яким послуговуються північні сусіди в значенні власне «російський».
( Читати більше )