(no subject)

[gloria_ma]

Озирнутись знайомо.
Через плече.
Зовнішня оболонка.
Міцно стримує порожнечу.
Яку заповнював кимось.
І кимось заповнюватимеш ще.
А між тим мідні кільця й вівтар - власне вся твоя власність і речі.
А ще на грудях зберігся знак.
Стоїш біля тліючого багаття.
Руки грієш об трунок.
Знак невибагливий.
Місцями фарби потріскався лак.
Тут ось бруд, там мастило чи кров залишили свій візерунок.
Зупиняти вітер?
Завертати напрямок хвиль?
Накопичуй спокій.
Даровану Небом, плекай Сталість.
Гори змінять свій вигляд. Не витрачай зусиль.
Проте крізь мудрість цих слів. Відчутно смердить старість.
Як у вигині леза.
Так. І у вигині вії. Життя.
Ти пливеш по водоймі думок.
Й накопичених людством ілюзій
Щодо значення внутрішніх справ
й запозичених прагнень буття.
Повз газони нескошених трав... й результати ганебних аншлюзів.

Олександр Данилюк