10.05.2014
Originally posted by vivagor at 10.05.2014
Ось і я дочекався погроз на мобільний. Дзвонили двічі з різних номерів. Обидва номери - МТС. Жіночий і чоловічий голоси. Натякали, яке тут «дуже серйозне місто» і попереджали щодо «бандерівців і націоналістів». Обіцяли приїхати пояснити дещо. На погрози телефонних терористів я просто кидав слухавку. Учора так ніхто і не приїхав. Подивлюся, що буде сьогодні.
Учора пізно ввечері провели акцію української символіки. Визвалося аж двоє з усієї нашої групи, де мінімум два десятки людей. Вочевидь, погрози отримали усі… Явно хтось працює на ворога. А може співпадіння. Наприклад, мій номер телефону ДНР могли надати колишні друзі та знайомі, які хутко перефарбувалися, або і наш головбух - їхня активістка і рідкісна аферистка. Вона вважає, усі її провали від нефаховість до відвертих афер спише війна. І їй добре відомі мої погляди і настрої…
Людей важко звинувачувати у малодушності - майже у всіх родини і діти. І невідомо чим їх залякують. А ситуація стрімко котиться до терору. За повідомленням одного з джерел нашої проукраїхнської мережі, учора група невідомих з п’яти озброєних осіб просто посеред білого дня в Артемівську, у центральному парку, просто на очах у числених свідків викрала пана Денисенка. Це наш міський активіст, колишній вчитель, писанкар, надзвичайно добра людина, яка організовувала недільні танці для людей похилого віку і тому подібні заходи. Його схопили за українську мову на вулиці! І це попри палке запевнення людей, які перебували поруч, які підтверджували, що він ніякий не бандерівець, а місцевий мешканець. Невідомі особи почали вимагати паспорт для підвтердження цих слів, так нібито ми живемо не в Україні де ніхто той паспорт не носить, а у Росії, де це - обов’язково. Інакше - погрожували відвезти у підвал Слов’янська. За Денисенка поручилися депутат міської ради пан Северинов і головний редактор друкованого рупора влади - муніципальної газети «Вперед» пан Герасимов, але навіть їхні свідчення не допомогли… Люди дзвонили у міліцію - самому її очільнику Браткову і його заступнику Кожанову. Відповідь одна: «а ви що хочете, щоб тут були танки?» Зрештою, обіцяли розібратися, але так і не відреагували, попри те, що патрулі міліції поруч таки проходили.
Зрештою, за додатковою інформацією пізніше Денисенка, на щастя таки відпустили. Свідки кажуть, люди, які відкрито носили автомати, начебто не місцеві. Але просто так «гастролери» у місті не з’явилися б. Тим більше на дев’яте травня. Десь у них тут є база для схованки, відпочинку і поповнення потреб. Звісно, і прибічники… Денесенка врятувала активна позиція співгромадян і наявність багатьох свідків, але за інших обставин комусь може і не пощастити.
У будь-якому разі, я не злякався. Удвох з пані N. ми обійшли тролебусні зупинки та інші місця скупчення людей де і нанесли за допомогою балончиків символи у вигляді українського прапору: на спорудах і стовпах, доки вистачило фарби. Трохи по маршрутах третього і чтвертого тролейбусів, трохи по маршруту «двійки», а в основному - уздовж пятого і шостого маршрутів. Паралельно обривали оголошення щодо проведення референдуму «11 травня». Тричі потрапляли на очі свідкам, але тільки один погрожував услід і верещав, що ми скоїли адміністративне порушення і це карається. Пані N. зауважила, що згодна нести покарання тільки після зняття прапору ДНР. П’ять разів по-вз нас проїжджали патрулі ДПС… Злочинців би так активно ловили!
А сьогодні вранці відрубили інтернет. Причому кабельне телебачення, через яке він поставляється мені, працює. І навіть антивірус оновлюється, але вихід у мережу не відбувається намертво. Зв’язався зі знайомим, який повідомив, що вночі у мого провайдера вирізали здоровезний шматок кабелю, тому інтернета не буде дуже довго. З висновками не поспішаю, але підозріло. Відтепер в ефір виходитиму з ноутбуку у місцях наявності вай-фаю… Бо на роботі, де "Укртелеком" з інтернетом теж погано. Щойно наш директор, у якого аналогове телебачення, сказав, що першого національного і 5-го каналів в ефірі немає. Замість них - російські канали. Це означає, що наш ретранслятор теж під контролем ДНР.
Сьогодні пообіді матиму зустріч з журналістом французької «Парі-матч». Якщо зустріч не зірветься, мені буде що йому сказати. Сподіваюся, все буде добре.
Ось і я дочекався погроз на мобільний. Дзвонили двічі з різних номерів. Обидва номери - МТС. Жіночий і чоловічий голоси. Натякали, яке тут «дуже серйозне місто» і попереджали щодо «бандерівців і націоналістів». Обіцяли приїхати пояснити дещо. На погрози телефонних терористів я просто кидав слухавку. Учора так ніхто і не приїхав. Подивлюся, що буде сьогодні.
Учора пізно ввечері провели акцію української символіки. Визвалося аж двоє з усієї нашої групи, де мінімум два десятки людей. Вочевидь, погрози отримали усі… Явно хтось працює на ворога. А може співпадіння. Наприклад, мій номер телефону ДНР могли надати колишні друзі та знайомі, які хутко перефарбувалися, або і наш головбух - їхня активістка і рідкісна аферистка. Вона вважає, усі її провали від нефаховість до відвертих афер спише війна. І їй добре відомі мої погляди і настрої…
Людей важко звинувачувати у малодушності - майже у всіх родини і діти. І невідомо чим їх залякують. А ситуація стрімко котиться до терору. За повідомленням одного з джерел нашої проукраїхнської мережі, учора група невідомих з п’яти озброєних осіб просто посеред білого дня в Артемівську, у центральному парку, просто на очах у числених свідків викрала пана Денисенка. Це наш міський активіст, колишній вчитель, писанкар, надзвичайно добра людина, яка організовувала недільні танці для людей похилого віку і тому подібні заходи. Його схопили за українську мову на вулиці! І це попри палке запевнення людей, які перебували поруч, які підтверджували, що він ніякий не бандерівець, а місцевий мешканець. Невідомі особи почали вимагати паспорт для підвтердження цих слів, так нібито ми живемо не в Україні де ніхто той паспорт не носить, а у Росії, де це - обов’язково. Інакше - погрожували відвезти у підвал Слов’янська. За Денисенка поручилися депутат міської ради пан Северинов і головний редактор друкованого рупора влади - муніципальної газети «Вперед» пан Герасимов, але навіть їхні свідчення не допомогли… Люди дзвонили у міліцію - самому її очільнику Браткову і його заступнику Кожанову. Відповідь одна: «а ви що хочете, щоб тут були танки?» Зрештою, обіцяли розібратися, але так і не відреагували, попри те, що патрулі міліції поруч таки проходили.
Зрештою, за додатковою інформацією пізніше Денисенка, на щастя таки відпустили. Свідки кажуть, люди, які відкрито носили автомати, начебто не місцеві. Але просто так «гастролери» у місті не з’явилися б. Тим більше на дев’яте травня. Десь у них тут є база для схованки, відпочинку і поповнення потреб. Звісно, і прибічники… Денесенка врятувала активна позиція співгромадян і наявність багатьох свідків, але за інших обставин комусь може і не пощастити.
У будь-якому разі, я не злякався. Удвох з пані N. ми обійшли тролебусні зупинки та інші місця скупчення людей де і нанесли за допомогою балончиків символи у вигляді українського прапору: на спорудах і стовпах, доки вистачило фарби. Трохи по маршрутах третього і чтвертого тролейбусів, трохи по маршруту «двійки», а в основному - уздовж пятого і шостого маршрутів. Паралельно обривали оголошення щодо проведення референдуму «11 травня». Тричі потрапляли на очі свідкам, але тільки один погрожував услід і верещав, що ми скоїли адміністративне порушення і це карається. Пані N. зауважила, що згодна нести покарання тільки після зняття прапору ДНР. П’ять разів по-вз нас проїжджали патрулі ДПС… Злочинців би так активно ловили!
А сьогодні вранці відрубили інтернет. Причому кабельне телебачення, через яке він поставляється мені, працює. І навіть антивірус оновлюється, але вихід у мережу не відбувається намертво. Зв’язався зі знайомим, який повідомив, що вночі у мого провайдера вирізали здоровезний шматок кабелю, тому інтернета не буде дуже довго. З висновками не поспішаю, але підозріло. Відтепер в ефір виходитиму з ноутбуку у місцях наявності вай-фаю… Бо на роботі, де "Укртелеком" з інтернетом теж погано. Щойно наш директор, у якого аналогове телебачення, сказав, що першого національного і 5-го каналів в ефірі немає. Замість них - російські канали. Це означає, що наш ретранслятор теж під контролем ДНР.
Сьогодні пообіді матиму зустріч з журналістом французької «Парі-матч». Якщо зустріч не зірветься, мені буде що йому сказати. Сподіваюся, все буде добре.