Mar 05, 2014 12:43
.
Заплакало невиплекане щастя,
схитнуло вирії, злелечило журу,
не стало класти край, не стало клясти,
заходитись щосерце на маруд.
Довкола - хто в роботі, хто в скорботі -
і маревом над всім важезний сум.
Воно ж, як пташка на колючім дроті -
співа, аж доки не пустили струм.
пам\,
поезія Майдану