Соплей? Не дождётесь!
Оригинал взят у stranger_2014 в Соплей? Не дождётесь!
Дохтур Лівсі
Путін сидів в кабінєті і з блаженной улибкой на ліце насілував тєлєфон. Час спустя на том конце взяли трубку.
- Порох, ти? - нетерпляче уточніл Путін, увлєчонно втикая в стоящій на столі глобус нові булавки.
- Ну? - отвєтіла трубка.
- Баранкі гну. Здаваться будєм?
- В смислє? - не поняла трубка.
- Ну в связі с успєхамі ополчєнцев ми здаваться собіраємся ілі нєт? - пояснив Путін, помічая чорним маркєром на карті Бєрліна прєжні граніци стіни.
- А вам то шо? - удівілась трубка. - Ето наші внутрєнні дєла з ДНР і ЛНР.
- Ти шо, пєрєпіл з горя? - обрадувався Путін. - Якіє внутрєнніє дєла?
- Ну ми с німі самі договоримся, - сказала трубка. - Без вашего посрєднічєства.
- Ти шо, охрєнєл? Яке посрєднічєство? - разозлився Путін, гнєвно пуская слину і намічая красним маркєром нові граніци бєрлінской стєни. - Ето я всьо організував, мої войска захватілі і удєрживают позіції. Со мной і рішать будєш, ясно?
- Ангєла, ви всьо слишалі? Вопроси єсть? - поінтєрєсувалісь на том конце. В трубкі раздався протяжний вздох.
- А может всьо ж подождьом єщо чуть-чуть доказатєльств із нєзавісімого істочніка?.. - на ломаном русском умоляюще попросив женскій голос.
- Гєля, ти? - заорав Путін, гнєвно разривая карту Бєрліна на мєлкіє клочья. - Только нє поддавайся на провокації, я всьо оплачу… То єсть об'ясню. Мєня щас діко подставілі!
- Володя, ти сам звоніл, - напомніла трубка голосом Прошенка. - Прічом нєоднократно.
- Козьол, тєбя нє спрашуют, - істєрив Путін. - Расхєрачу нахрєн, понял? Хєрачіть! Хєрачіть!
Зрачкі привично скукожилісь, ротом пошла пєна і закоротила тєлєфон, от чєго тот протівно зашипів і завоняв паленим. Путін носився по кабінєту і бився башкой об рєзінові стєни, оставляя внушитєльні вмятіни. Затєм достав новий тєлєфон, набрав чєй-то номєр і громко потрєбував:
- Бліцкріг давай, бліцкріг!
- Абонєнт поза зоною досяжності, - іздєватєльскі отвєтіла трубка. - Спробуйте передзвонити пізніше.
- А-а-а-а! - завопіл Путін. Затєм швирнув тєлєфон на пол і став усєрдно його топтать, пускаючи слину…
Дохтур Лівсі
Путін сидів в кабінєті і з блаженной улибкой на ліце насілував тєлєфон. Час спустя на том конце взяли трубку.
- Порох, ти? - нетерпляче уточніл Путін, увлєчонно втикая в стоящій на столі глобус нові булавки.
- Ну? - отвєтіла трубка.
- Баранкі гну. Здаваться будєм?
- В смислє? - не поняла трубка.
- Ну в связі с успєхамі ополчєнцев ми здаваться собіраємся ілі нєт? - пояснив Путін, помічая чорним маркєром на карті Бєрліна прєжні граніци стіни.
- А вам то шо? - удівілась трубка. - Ето наші внутрєнні дєла з ДНР і ЛНР.
- Ти шо, пєрєпіл з горя? - обрадувався Путін. - Якіє внутрєнніє дєла?
- Ну ми с німі самі договоримся, - сказала трубка. - Без вашего посрєднічєства.
- Ти шо, охрєнєл? Яке посрєднічєство? - разозлився Путін, гнєвно пуская слину і намічая красним маркєром нові граніци бєрлінской стєни. - Ето я всьо організував, мої войска захватілі і удєрживают позіції. Со мной і рішать будєш, ясно?
- Ангєла, ви всьо слишалі? Вопроси єсть? - поінтєрєсувалісь на том конце. В трубкі раздався протяжний вздох.
- А может всьо ж подождьом єщо чуть-чуть доказатєльств із нєзавісімого істочніка?.. - на ломаном русском умоляюще попросив женскій голос.
- Гєля, ти? - заорав Путін, гнєвно разривая карту Бєрліна на мєлкіє клочья. - Только нє поддавайся на провокації, я всьо оплачу… То єсть об'ясню. Мєня щас діко подставілі!
- Володя, ти сам звоніл, - напомніла трубка голосом Прошенка. - Прічом нєоднократно.
- Козьол, тєбя нє спрашуют, - істєрив Путін. - Расхєрачу нахрєн, понял? Хєрачіть! Хєрачіть!
Зрачкі привично скукожилісь, ротом пошла пєна і закоротила тєлєфон, от чєго тот протівно зашипів і завоняв паленим. Путін носився по кабінєту і бився башкой об рєзінові стєни, оставляя внушитєльні вмятіни. Затєм достав новий тєлєфон, набрав чєй-то номєр і громко потрєбував:
- Бліцкріг давай, бліцкріг!
- Абонєнт поза зоною досяжності, - іздєватєльскі отвєтіла трубка. - Спробуйте передзвонити пізніше.
- А-а-а-а! - завопіл Путін. Затєм швирнув тєлєфон на пол і став усєрдно його топтать, пускаючи слину…